Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури

Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок його сатиричної творчості. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатирична творчість письменника. Як жанр, щедринская казка поступово визрівала з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорні заставки, починаючи від використання форми давно минулого часу (« Жив-Був») і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, який вони пересипані

У своїх казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних і ідеологічних. Так, життя російського суспільства відбита в них у довгому ряді мініатюрних картин. У казках представлена соціальна анатомія суспільства у вигляді цілої галереї казкових образів

Казку « Карась-Ідеаліст» відрізняє система ідей, що відповідала світогляду самого Щедріна. Це віра в ідеал соціальної рівності й віра в гармонію, у загальне щастя. Але, нагадує письменник: «На те щука в море, щоб карась не дрімав». Карась виступає в ролі проповідника. Він красномовний і прекрасний у проповіді братньої любові: « чиЗнаєш ти, що таке чеснота? - Щука роззявила рот від подиву. Машинально потягнула вона воду й… проковтнула його». Така природа всіх щук - жерти карасів. У цій крихітній трагедії Щедрін представив те, що характерно всякому суспільству й усякій організації, що становить природний і природний закон їхнього розвитку: є сильні, хто їсть, і є слабкі, кого їдять. А суспільний прогрес - це звичайний процес пожирання одних іншими. Звичайно, у демократичних колах подібний песимізм художника викликав спори й дорікання. Але пройшло час - і щедринская правота стала правотою історичної

Але діставалося в казках не тільки інтелігенції. Гарний і народ у своїй рабській покірності. Страшні картинки намалював письменник в «Повісті про те, як один мужик двох генералів прокормив».

От портрет селянина. «Громаднейший мужичина», на всі руки майстер. І яблук з дерева дістав, і картопля із землі добув, і сільце приготувало для рябчиків із власних волось, і вогонь витяг, і провізії напік, і пуху лебедячого набрав. І що ж? Генералам по десятку яблук, а собі «одне, кисле». Сам і мотузку звив, щоб генерали чи тримаючи його вночі на прив’язі. Так ще готовий був «генералів порадувати за те, що вони його, тунеядца, дарували й мужицькою його працею не гнушалися!» Скільки генерали не лають мужика за дармоїдство, а мужик «все гребе й гребе, так годує генералів оселедцями».

Важко уявити собі більше рельєфне й виразне зображення морального стану селян: пасивна рабська психологія, неуцтво. Щедрін немов бачить російський народ очами Порфирія Петровича з «Злочину й покарання» Достоєвського. Той прямо називав мужика іноземцем, настільки недоступний був для нього напрям думок, поводження й мораль російського народу

У Щедріна подібне відношення до свого народу придбало притчеобразную й доступну форму

Щедрін любується силою й витривалістю мужика, які для нього так само природні, як і його безприкладна покірність, що доходить до ідіотизму

У цьому контексті нехарактерна казка «Ведмідь на воєводстві», де мужики все-таки втрачають терпіння й саджають ведмедя на рогатину. Однак Топтигин 2-й у цій казці не стільки визискувач, скільки звичайний грабіжник, етакий Манил Самилович Урус-Кугуш-Кильдибаев з «Історії одного міста». А розбійників на Русі ніколи не дарували - звідси й рогатина

У своїх казках Щедрін повний сарказму. У них він нікого не дарує. Дістається всім: і правим і неправим, і карасям і щукам, і росіянином лібералам, і самодержавству, і мужикам росіянином

Згадаємо моральний кодекс вяленой вобли: «Тихіше їдеш, далі будеш; маленька рибка краще, ніж великий тарган… Вуха вище чола не ростуть» - от що Щедріну особливо огидно, акуратна сірість. Проти її протест, уїдлива сатира казок

И все-таки казки Щедріна актуальні й зараз, а отже, суспільство наше стабільно: карасів ковтають, генералів годують, вобла проповідує, розсудливий заєць із лисицею грає, - загалом, всі як і раніше: «Усякому звірові своє життя: леву - левине, лисиці - лисе, зайцеві - заяче».

Цілий ряд причин спонукав Салтикова-Щедріна звернутися до казок. Складна політична ситуація в Росії: моральний терор, розгром народництва, поліцейське переслідування інтелігенції - не дозволили виявити всі соціальні протиріччя суспільства й прямо покритикувати існуючі порядки. З іншого боку, жанр казки був близький характеру письменника-сатирика. Фантастика, гіпербола, іронія, звичайні для казки, дуже характерні для поетики Щедріна. Крім цього, жанр казки дуже демократичний, доступний і зрозумілий широким колам читачів, народу. Казці свойствен дидактизм, а це прямо відповідало публіцистичному пафосу, цивільним устремлінням сатирика

Салтиков-Щедрін охоче користувався традиційними прийомами народної творчості. Казки в нього найчастіше починаються як і народні, словами «жили так минулого», «у деякому царстві, у деякій державі». Часто зустрічаються прислів’я й приказки. «Кінь біжить - земля тремтить», «Двом смертям не бувати, однієї не минути». Дуже зближає казки Щедріна з народними традиційний прийом повторення. Автор свідомо підкреслює в кожному персонажі якусь одну рису, що також характерно для фольклору

Але, проте, Салтиков-Щедрін не копіював структуру народної казки, а вніс у неї своє, нове. Насамперед ця поява образа автора. За маскою наївного баляндрасника схована саркастична усмішка нещадного сатирика. Зовсім інакше, чим у народній казці, намальований образ мужика. У фольклорі мужик має тямущість, спритністю, незмінно перемагає пана. У казках Салтикова-Щедріна відношення до мужика неоднозначно. Часто саме він залишається в дурнях, незважаючи на свою тямущість, як у казці «Як один мужик двох генералів прокормив». Мужик показав себе молодцем: все вміє, навіть суп у пригорщі зварить. І в той же час покірно виконує наказ генералів: сам в’є для себе мотузку, щоб не втік!

Письменник по суті створив новий жанр - політичну казку*. Життя російського суспільства другої половини XIX століття запам’яталася в найбагатшій галереї персонажів. Щедрін показав всю соціальну анатомію, торкнувся всіх основних класів і шарів суспільства: дворянства, буржуазії, бюрократії, інтелігенції

Так, у казці «Ведмідь на воєводстві» відразу впадають в око брутальність і неуцтво вищої влади, вороже відношення до утворення. Черговий Топтигин, прибувши на воєводство/хоче знайти який-небудь інститут, щоб його «спалить». Головним мудрецем і радником Лева письменник робить Осла, - втілення тупості й упертості. Тому в лісі панують насильство й хаос

Використовуючи гіперболу, Щедрін робить образи надзвичайно яскравими, що запам’ятовуються. Дикий поміщик, увесь час що мріяв позбутися від нестерпних мужиків, від їх холопьего духу, нарешті-те залишився один-одинешенек. И… здичавів: «Весь він… обростив волоссями.., а пазурі в нього зробилися як залізні». І стає ясно: усе тримається на праці народу

В «Премудрому піскарі» Щедрін малює образ тої інтелігенції, що піддалася паніці, пішла від активної боротьби в мир особистих турбот і інтересів. Піскар-Обиватель, боячись за своє життя, замурував себе в темній норі. Всіх «перемудрував»! А підсумок його життя можна виразити словами: «Жив - тремтів, умирав - тремтів».

У галереї образів Салтикова-Щедріна й інтелігент-мрійник (« Карась-Ідеаліст»), і самодержець, що грає роль мецената (« Орел-Меценат»), і нікчемні генерали, і покірний «самовідданий заєць», що сподівається на милість «хижаків» (от ще одна сторона рабської психології!), і багато інші, що відбили історичну епоху, з її соціальним злом і демократичними ідеями

У казках Щедрін виявив себе блискучим художником. Він показав себе майстром езопівської мови, за допомогою якого вмів доносити до читача гостру політичну думку й передавати соціальні узагальнення в алегоричній формі

Таким чином, починаючи фантастика народної казки органічно сполучається в Щедріна з реалістичним зображенням дійсності. Крайнє перебільшення в описі героїв і ситуацій дає можливість сатирикові загострити увага на небезпечних сторонах життя російського суспільства

Казки Салтикова-Щедріна зробили великий вплив на подальший розвиток російської літератури й особливо жанру сатири

Збережи - » Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури . З'явився готовий твір.

Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.