ІВАН ФЕДОРОВ (ок. 1510-5.XII. 1583)-видатний діяч російської культури, перший відомий по імені російський типограф, гравер, ливарних справ майстер, В 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. В 50-і рр.- диякон церкви Николи в Московському Кремлі

Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань в 50-і рр. Із квітня 1563 по березень 4564 р. И. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту й виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена И. Ф., вплинула на все наступне російське, а також і українське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. И. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще 2 Часовника. Через якийсь час по не цілком ясних причинах обоє типографа покинули Москву й улаштувалися в Заблудове, маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи бігли з Москви від переслідування бояр. Н. А. Мещерский висунув гіпотезу, що вони відправилися в Західну Русь для проповіді православ’я. Цим можна було пояснити те, що И. Ф. зумів вивезти шрифт і граверні дошки

У Заблудове були надруковані Учительное Євангеліє й Псалтир із Часословцем. Обидві книги прикрашені заставками й ініціалами. Євангеліє - геральдичною композицією, а Псалтир - двома гравюрами. Передмови написані И. Ф. і Г. А. Ходкевичем.
В 1572 р. И. Ф. переїжджає у Львів уже без Петра Мстиславца. Там в 1573- 1574 р. він працює над новим виданням Апостола, прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками й трьома гравюрами. У післямові И. Ф. розповідає про свою типографську діяльність у Москві й Литві й про переїзд у Львів. Там же в 1574 р. була видана перша східнослов’янська Абетка.

В 1578 р. И. Ф. перебирається в Острог у володіння князя К. К. Острозького, воєводи Київського. Тут він спочатку друкує нову Абетку з паралельними греко-слов’янськими текстами

В 1580 р. И. Ф. видає Новий завіт із Псалтирью й окремо покажчик до нього. В 1580-1581 р. И. Ф. видає першу повну слов’янську Біблію по одному зі списків Геннадиевской Біблії (т.зв. Острозька Біблія) із власною післямовою. Вийшло два тиражі, у кожному своя редакція тексту післямови И. Ф. В 1581 р. виходить останнє видання И. Ф.- “Хронологія” Андрія Римши на одному аркуші

И. Ф. сам написав передмову до Заблудовской Псалтирі, післямови до Апостола 1564 р., Львівському Апостолові й Львівській Абетці. У літературному відношенні найбільший інтерес представляє післямову до Львівського Апостола, де И. Ф. пише про те, що змусило його узятися за нелегку працю типографа й продовжувати його в найважчих обставинах. И. Ф. першим опублікував найдавніші пам’ятники слов’янської літератури: болгарське “Сказання про письмена” Чорноризця Хоробра (нач. Х в.) у додатку до Острозької Абетки й одне зі слів Кирила Туровского в Учительном Євангелії

Останні два роки життя И. Ф. пройшли в роз’їздах. Відомо, що в 1583 р. він відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфові I свій винахід - багатостовбурну гармату зі знімними стовбурами. Спроба організувати нову друкарню у Львові окончилась невдачею. Наприкінці того ж 1583 р. И. Ф. помер у Львові й був похований в Онуфриевском монастирі.
Існує триваюче видання, присвячене стародруку: “Федоровские читання” (М., 1976 і їв.).

Н. И. Милюгенко