Нині легковажно й хвилі сперехлестом.

Незабаром осінь, усе зміниться вокруге.

Зміна фарб цих трогательней, Постум,

чим убрання зміни в подруги

Діва тішить до відомої межі -

далі ліктя не підеш або коліна

Як же радостней прекрасне поза тілом:

ні объятье неможливо, ні зрада!

Посилаю тобі, Постум, ці книги

Що в столиці? М’яко стелять? Спати не жорстко?

Як там Цезар? Чим він зайнятий? Всі інтриги?

Всі інтриги, імовірно, так обжерливість

Я сиджу у своєму саду, горить світильник

Ні подруги, ні прислуги, ні знайомих

Замість слабких миру цього й сильних -

лише приголосне гуденье комах

Тут лежить купець із Азії. Розумним

був купцем він - діловитий, але непомітний

Умерла швидко: лихоманка. По торговельним

він справам сюди приплив, а не за цим

Поруч із ним - легіонер, під грубим кварцом

Він у боях Імперію прославився

Стільки разів могли вбити! а вмер старцем

Навіть тут не існує, Постум, правил

Нехай і справді, Постум, курка не птах,

але з курячими мозками вистачиш горя

Якщо випало в Імперії народитися,

краще жити в глухій провінції в морячи

И від Цезаря далеко, і від хуртовини

Лабузнитися не потрібно, боятися, квапитися

Говориш, що всі намісники - злодюги?

Але злодюга мені милею, чим кровожер

Ця злива перечекати з тобою, гетера,

я згодний, але давай-ка без торгівлі:

брати сестерцій з покриваючого тіла

однаково, що дранку вимагати в покрівлі

Протікаю, говориш? Але де ж калюжа?

Щоб калюжу залишав я, не бувало

От знайдеш собі якого-небудь чоловіка,

він і буде протікати на покривало

От і прожили ми більше половини

Як сказав мені старий раб перед таверною:

"Ми, оглядаючись, бачимо лише руїни".

Погляд, звичайно, дуже варварський, але вірний

Був у горах. Зараз воджуся з більшим букетом

Розшукаю великий глечик, води наллю им…

Як там у Лівії, мій Постум,- або де там?

Невже дотепер ще воюємо?

Пам’ятаєш, Постум, у намісника сестриця?

Сухорлява, але з повними ногами

Ти з нею спав ще… Недавно стала жриця

Жриця, Постум, і спілкується сбогами.

Приїдь, поп’ємо провина, закусимо хлібом

Або зливами. Розповіси мені известья.

Постелю тобі в саду під чистим небом

і скажу, як називаються созвездья.

Незабаром, Постум, друг твій, люблячий сложенье,

борг свій давній вирахуванню заплатить

Забери з-під подушки сбереженья,

там небагато, але на похорони вистачить

Поїдь на вороній своїй кобилі

у будинок гетер під міську нашу стіну

Дай їм ціну, за якої любили,

щоб за ту ж і оплакували ціну

Зелень лавра, що доходить до тремтіння

Двері розкрита, курне оконце.

Стілець покинутий, залишеній ложі

Тканина, що вбрала полуденне сонце

Понт шумить за чорною огорожею піній

Чиєсь судно з вітром бореться в мису

На рассохшейся ослону - Старший Плиний.

Дрізд щебече в шевелюрі кипариса

Mарт 1972

Збережи - » Бродський «Листа римському другові» (З Марциала) . З'явився готовий твір.