Антифашистська тема виявилася для письменника не випадкової. Через чотири роки після повісті «Син доглядача маяка» він написав свою останню, передсмертну книгу «Сліпий пасажир» (1939) -про долю хлопчика, переслідуваного фашистами. Подальша доля Хильмара Вульфа пов’язана із драматичними подіями, що розігралися в Данії в 40-е роки. Залишивши в 1939 році після важкої хвороби педагогічну роботу, він переїхав у Копенгаген. Тут і застала його окупація Данії фашистами 9 квітня 1940 року. Письменник болісно переживав трагедію батьківщини й умер, не побачивши її звільнення.

Особливе місце серед датських антифашистських Хильмар Вульф книг для детед займають добутки письменника Хильмара Вульфа, одного з активних учасників датського Опору. Хильмар Вульф - автор численних романів, присвячених життя рибалок його рідного острова Лоллан, відомий антифашист і борець за мир. Героїчну атмосферу боротьби з фашизмом відтворять оповідання Вульфа «Однаково я був підпільником» (1954) і повість для дітей і юнацтва «Пер бореться за волю» (1957).

Герой повести чотирнадцятилітній хлопчик Пер мріє боротися з фашистами й уважає не дуже важливою справою друкування листівок (цим займається його батько). Йому вдається врятувати лікаря, переслідуваного гітлерівцями. Він кидає гранату у фашистський автомобіль. Але поступово хлопчик починає розуміти, що теперішні підпільники борються з фашистами різними способами,, що «слово - теж зброя», і бере участь у поширенні антифашистських листівок. Після закінчення війни Перу врочисто надягають червону пов’язку в знак того, що він був теперішнім підпільником. Не випадково одна із глав цієї книги ввійшла в збірник «Мужність юних», присвячений героїчній боротьбі дітей різних країн.

Пер розуміє зміст підпільної боротьби завдяки людям, які оточують його. Самовідданість і героїзм робітника Келля Нильсена, редактори Андерсена, сміливців Йорна й Метте Ниссен викликали замилування й прагнення наслідувати їм не тільки в Пера, але й в інших людей. Усі допомагають хоробрим: і еда, і Хусман, і навіть старий пастор.

Тому-Те Вульф згадує стару датську приказку: «Ніколи не загине народ, що сам цього не захоче». У дитяче читання ввійшло також оповідання Вульфа «А пісня в серце в мене жива», присвячений проблемам інтернаціоналізму, подолання національних забобонів.