Пушкін чітко показує соціальний і національний склад пугачовців: це кріпаки, рядові козаки, башкири, чуваші, татари, робітники уральських заводів. Це рух пригноблених мас, указує Пушкін, зустріло найширшу підтримку в народі. Де б не з’являвся Пугачов, його завжди радісно зустрічає народ (див. гл. VII, IX, XI, XII).

Співчували Пугачову й солдати царських військ. Недарма в Оренбурзі, на військовій раді в Рейнсдорпа, «всі чиновники говорили про ненадійність військ».

Незважаючи на стихійний

Характер повстання, соціальна спрямованість його була ясна Для кожного учасника: воно було спрямовано проти поміщиків, уряди й військового начальства, проти кріпосного права й усякого гноблення народу.

Пушкін визнає справедливість селянських повстань, але показує їхню безплідність, безперспективність/