Антихристиянська політика ХХ ст. спричинила негативні зміни предметно-логічного значення сакральної лексеми Хрест І, звичайно, торкнулася конотативно-оцінних процесів у мові: спостерігаючи за вживанням мовосимволу Хрест У художній прозі досліджуваного періоду, можемо відзначити актуалізацію іронічної конотації лексеми Хрест Внаслідок стилістичної конфліктності та емоційної невідповідності контекстного оточення: А позавчора йшли з поління діти з баштану, а назустріч - орава з Хрестами, з попом на чолі - кропив хлів (А. Головко); Спалити! Геть! Спалити всю цю погань, цих щурів, разом із їхніми іконами й великодніми стратними Хрестиками На сволоці… (І. Багряний). На тлі антонімічного компонента ‘переможна сила‘ комуністичних прапорів, що майорять у натовпі на кладовищі, Б. Антоненко-Давидович актуалізує метафорично-оказіональний компонент ‘беззахисність‘ лексеми Хрест, підтриманий мовним оточенням: Незвичайно і дивно було старому кладовищу прийняти раптом цей великий натовп комуністів з прапорами. І Старі, З облізлою фарбою, Хрести Знітились і ніби ось зараз же Пошкандибають геть по своїх Чорних закутках.

Семи ‘хвилювання‘, ‘хворобливість‘, ‘страждання‘, ‘неминучість важкої долі‘, ‘важка місія‘, ‘забуття‘, ‘смерть‘, ‘кінець‘ та ін. наповнюють загальновідомі стійкі словосполучення Мов з хреста знятий, нести свій (важкий, тяжкий) хрест, ставити хрест: - Спасибі за пам’ять! Я давно над цим боргом Хрест поставив (М. Стельмах)). У формах божби актуалізують сему ‘знаряддя покари‘ (От вам хрест божий, клянусь вашими кучерятами… (О. Копиленко); …Заприсягся на Животворнім Хресті (Ю. Мушкетик); - Клянусь хрестом, що буду шовковий (В. Земляк); при цьому інколи здійснюють спробу “осучаснення”: Хрест На церкві, комин на хаті, що я… (У. Самчук).

Наш фактичний матеріал містить фразеологізми з лексемою Хрест, незафіксовані словниками, напр., Стелитися хрестом - “догоджати” (Хоч би Іваниха Хрестом стелилася, то не помогло (В. Стефаник)); Лягти під хрестом - “померти” (На такій землі я з радістю відпочиваючи та богу дякуючи, розпластався д хрестом і Ліг би під хрестом, знаючи, що це моє (М. Стельмах)).

Вислів Ставити/Поставити хрест, крім фразеологічних значень “1. Переставати покладати надії на когось, щось, думати, згадувати про когось, чогось. 2. Переставати займатися чим-небудь, робити щось“ [ФСУМ ІІ: 857], внаслідок розширення кількості компонентів має ще декілька: 1) Ставити / поставити / кинути хрест на груди, що означає “хреститися / перехреститися” (у контекстах можливе варіювання першого

Компонента): - Ось! - І Данько Поклав хрест на Розбурхані Груди (В. Земляк); Рука не підноситься, щоб Положити не себе Знак Хреста (У. Самчук); - Пізно, тату, - вклонився богам і похапцем Кинув хреста на груди (М. Стельмах); 2) Заживо ставити / Поставити комусь хрест - “похоронити”: - Та добре, чоловіче, обома прослухай контракт, а не хрестика квапся ставити. - Пан ладен і над нами Заживо поставити хреста, - кинув хтось (М. Стельмах).

Спостережено, що герої художніх творів часто говорять мовою фразеологізмів, до складу яких входить лексема Хрест, після актуалізації лексичної одиниці Хрест У нефразеологічному значенні, як у попередньому прикладі: спочатку йдеться про ‘мітку (знак) перехресної форми‘, а потім у фразеологізмі Комусь заживо поставити Хрест - Про надмогильний хрест як ‘знак смерті‘. Дублювання лексеми Хрест У різних значеннях помічено і в низці інших прикладів: - Ти, покруч окаянна, думаєш вистаратися на срібний Хрест Другої кляси? Вистараєшся Тільки На дубовий (М. Стельмах) - ‘знак особи духовного сану‘ і ‘знак смерті‘; …На тому й порішили, давши отцеві Йосипові заразом і наперсного золотого Хреста. Але який же тяжкий цей Хрест… (Б. Антоненко-Давидович) - ‘знак особи духовного сану‘ і ‘важка місія‘.

Метонімічне перенесення ознак Хреста На віру - досить поширений прийом ототожнення християнської віри з головним її атрибутом - хрестом: Прийде час, я кину клич, я поведу вас вперед - з мечем в руці і Хрестом На серці… (О. Гончар); …Князь Володимир, прийнявши Хрест, взяв собі ймення Василій (О. Довженко).

Синонімічною назвою Хреста Є Розп’яття - образ Хреста Господнього, символ “перемоги над злом і знаком Божої любові і ласки до людини” [Бартош 2003: 25]. В 11-томному “Словнику української мови” зазначено, що Розп’яття - це “хрест із зображенням розп’ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп’ятого” [СУМ VІІІ: 787], хоча у “Словнику синонімів української мови” про такі синонімічні зв’язки не йдеться [див. ССУМ ІІ: 855].

На відміну від біблійних контекстів, у яких навколо лексеми Розп’яття Актуалізовані символічні значення ‘примирення з Богом‘, ‘викуплення від гріхів‘, ‘звільнення від прокляття Бога‘, ‘спасіння‘ тощо [Шевченко 2001: 73], у творах ХХ ст. (особливо в І. Багряного, який надактивно використовує лексему Розп’яття (розп’ясти), пов’язуючи її з наслідуванням своїми героями дій Ісуса Христа [Балаклицький 2003: 14]) замість високої філософічності бібліїзму Розп’яття Помічено досить стійке закріплення “приземлених” актуалізацій переносних значень, а саме: ‘насилля‘ (Як вони міцно сплять! Немов ті Христові учні перед Розп’яттям Їхньої совісті, їхньої власної душі (І. Багряний); ‘страждання‘ (-Тьху ти чорт! - заговорив якийсь дідок схвильовано, з виглядом Христа, щойно знятого з Розп’яття… (І. Багряний)); ‘удаване геройство‘ (Командарм ніби й не чув, звів очі догори, тяжко зітхнув і, мовби демонструючи себе на Розп’ятті, патетично: - Аве, Цезар! Морітурі те салютант… (І. Багряний)). Літературознавці, досліджуючи тему розп’яття Ісуса Христа в переосмисленні поетів ХХ ст., також указують на подібні відмінності смислів символа хреста-розп’яття: у Євангелії від Луки - це символ віри, муки, терпіння, спокути за гріхи людства, у поетів - лише страждання (С. Йовенко, Т. Осьмачка), гоніння творчої особистості (Д. Павличко) і т. д. [Хомич 2006 : 22].

У складі образних метафор слова Розп’яття, розп’ясти(-ся) Функціонують як далекі від релігії лексеми, семантичною ознакою яких є тільки ‘форма‘: Вітри вщухли - Розп’ялися Хрестами вітряки на вигоні (А. Головко); Випереджаючи танки, на Розп’яття Степових доріг, наче ляльки, вискочили мотоциклісти…(М. Стельмах) та ін.

Низку спільнокореневих лексем з лексемою Хрест, що входять до лексико-семантичних груп “богослужбові обрядодії” (Хрещення, хрестити, вихрещувати, вихрещуватися, перехрещувати, перехрещуватися) Та “учасники богослужбових обрядодій” (Хрещені батьки, хрещеник), об’єднує архісемна ознака ‘церковний обряд‘ (напр., Хрестити - “1. Здійснювати над ким-небудь обряд хрещення” [СУМ ХІ: 141]): Збилися куми з ліку, коли несли найменшого Хрестити (О. Гончар).

Хрещення - одне із “семи християнських таїнств, що знаменує залучення людини до лона церкви, відкриваючи шлях до спасіння” [Шевченко 2004: 392], одна із “щирих і живих“ форм, з допомогою яких з Х ст. проявлялася релігійність українського народу [Крип’якевич 1990: 103]. У результаті виокремлення з-поміж інших церковних ритуалів обряду Хрещення Як одного з провідних у християнстві та акцентуванні на ролі священика у його проведенні художнє мовлення початку ХХ ст. передає таке значення лексеми Хрестити, як ‘працювати священиком‘ (← ‘здійснювати церковні обряди‘ ← ‘здійснювати обряд хрещення‘): Тоді я лікарювала би, а ти Хрестив Би, працював культурно (О. Кобилянська); Він Хрестив І вінчав, дарував спаш, уділяв ради, його кликали “татком”! (М. Коцюбинський). Обряд Хрещення, як і святкування після цього обряду - Хрестини, Містять нашарування сем ‘початок життя‘, ‘радість‘: Лиш Хрестить Та й хоронить, Хрестить Та хоронить (О. Кобилянська); …Замість Хрестин Бог заповів похорони (Р. Андріяшик). Лексема Хрестити Містить периферійну сему ‘рідня‘, яку активно реалізують у питальних реченнях або в заперечних конструкціях з часткою Не За допомогою словосполучення Дітей хрестити: - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?.. Ти їм Дітей Будеш Хрестити, чи як? (М. Стельмах); “Та не Дітей Же тобі з ним Хрестити”,-дорікає собі в думці Богдан (О. Гончар).

Pages: 1 2 3