ЗМІНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

ЗМІНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

У художньому мовленні будь-яке слово може стати вихідним для семантичного розширення. При створенні необхідних умов для образних метаморфоз, запевняє В. Виноградов, “нема слів і мовних форм, які не можуть стати матеріалом для образу. Необхідно тільки, щоб застосування їх з метою художньої образності було стилістично й естетично виправданим” [Виноградов 1963: 119]. Усі слова у мові О. Потебня поділяв на образні, або слова з яскравими значеннями (таким образність притаманна від природи), і безобразні, або слова із забутими значеннями (їх увиразнюють лише певні контекстуальні умови); розвиток мови учений справедливо вважав процесом постійного взаємопереходу образних і безобразних слів, у результаті якого перші розширюють свої значення, а другі набувають нових використань [Потебня 1985: 111, 167-168].

Зауважимо, що в мовознавстві існує і протилежна думка - про неспроможність усіх слів ставати виразними й образними [Єфімов 1960: 25]; частіше таку позицію пов’язують із науковим стилем, де пізнання світу здійснюється у формі абстрактних понять, на відміну від естетичного освоєння світу, при якому “збігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність” [Стилістика 2003: 444]. Однак навіть терміни у непрофесійному вжитку, як стверджує В. Говердовський, можуть ставати “образними та переносними” використаннями [Говердовський 1987: 173].

Справді, значення слів у текстах художнього стилю, найбагатшого і найпотужнішого, живляться асоціативно-образними мотиваціями, які в результаті посилення окремих (частіше неядерних) сем змінюють понятійне ядро слова, створюючи при цьому неповторний стилістичний ефект. Для лінгвістів образ - це спосіб презентації зміни семантики слова, її центральної ознаки; категорія відображувальна, прагматична, експресивна, спрямована на посилення впливу на адресата.

Останнім часом науковці особливу увагу надають вивченню збагачення художнього мовлення одиницями біблійно-релігійного словника, що живить образність української поезії, увиразнює художнє мовлення, створює “високу” стилістичну тональність, виконує пародійно-сатиричну функцію тощо [Берест 1999; Браїлко 2005]. У прозових творах релігійні лексеми ще не були об’єктом комплексного лінгвістичного аналізу, тому мета нашого дослідження - з’ясувати специфіку функціонування однієї із центральних лексичних одиниць релігійної терміносистеми - Хрест І її спільнокореневих, висвітлити основні напрямки актуалізації та модифікації їх значеннєвих компонентів при прямих та переносних використаннях, виявити найпродуктивніші семи. Джерелом слугують українські художні прозові тексти ХХ ст.

Слово Хрест Відзначається багатовимірною знаково-символічною побудовою “з глибоким внутрішнім наповненням, що втілює важливі християнські догмати” [Шевченко 2001: 73], хоча його розуміли в будь-яку епоху й за межами релігійної сфери.

Звичайно, процес десемантизації релігійної лексеми Хрест, Як і будь-якого іншого слова, пов’язаний із віддаленням його денотативного значення і трансформацією в сигніфікати [Кононенко 1996: 29]. Так, церковно-релігійна лексема Хрест (“1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп’ятий Христос)” [СУМ ХІ: 139]), містить певний зв’язок з актуалізаціями нерелігійного характеру: ‘предмет у вигляді перехрещень‘, ‘положення тіла людини (її частин) у формі такого предмета‘, ‘мітка (знак) перехресної форми‘, ‘перехресний вишивальний стібок‘, ‘відзнака, орден‘. Спільною визначальною ознакою для релігійного й нерелігійного значень цієї лексичної одиниці є диференційна сема ‘форма перетину чого-небудь‘. У релігійній сфері таке значення має конкретні матеріальні втілення з домінантною ознакою - ‘християнський знак‘: Висів почорнілий дерев’яний Хрест Із спасителем (О. Кобилянська); Хрестик Дерев ’яної церквиці (І. Багряний) тощо.

Християнський хрест як знаряддя страти Ісуса Христа через розп’яття завдяки мотиваційним смисловим імпульсам Нового Завіту доповнюється широкою палітрою інших значень, що трансформують його у місткий, багатоплановий символ, який утримує абстрактно-позитивні (1) та абстрактно-негативні (2) асоціати: 1) ‘оберіг, захист від злого‘ {..уперше ворухнулася злякана думка про нечистого. Невольним рухом взявся він за груди, й

Згадав, що вже з півроку, як втратив свій священний Хрест(Н. Королева)); ‘заспокійливий засіб‘ (Жах і тривога уступали й утікали з бадіків високо аж на церковний Хрест, що видить їх всю пригоду (М. Черемшина)) ‘реліквія‘ (…Зняла з себе золотий Хрест І наділа дочці на шию (І. Багряний)); ‘святиня‘ (Стефан Дзвінчук цілував землю і нашийний Хрестик (І. Федорів)); ‘знак пам’яті‘ (Тепер гарна могилка; над нею тато поставив Хрест(В. Барка)); ‘відмітний знак особи духовного сану‘ (Вона, наприклад, ніяк не могла Уявити собі, що той рудий, як голендерська корова, рябий і довгий семінарист… носить тепер камилавку, має наперсний Хрест І дослуживсь до благочинного (М. Коцюбинський)); ‘зовнішня ознака віруючої людини‘ (І Вірочка навіть примусила його надіти на шию Хрестик, щоб довести батькам, що він не безбожник (О. Копиленко)) та ін.; 2) ‘знаряддя страти‘ (На Хрестах Умирало завішане сонце, а під ним, неначе кати, ворушилися тіні (М. Стельмах)); ‘знак біди‘ (…Здавалося, що Хрести… врізувалися в небо знаменням неминучої Біди і жаху (Б. Харчук)); ‘знак смерті‘ (…Хижо чорніли костисті Хрести (П. Загребельний)); ‘недоля‘ (- Кожному своя ноша. - Ноша чи Хрест? - Не треба так традиційно (М. Стельмах)); ‘заборонений предмет‘ (Всіх обшукують, одежу на грудях роздирають і дивляться, чи ми носимо Хрестик (В. Барка)) і под.

Отже, лексему Хрест Осмислюють залежно від рівня абстрагування різними мовцями по-різному, напр.: Хрест (надмогильний) - це ‘оберіг‘, ‘знак пам’яті‘, ‘знак смерті‘; Хрест (церковний) - ‘оберіг‘, ‘знаряддя страти‘, ‘засіб залякування‘ тощо. Лексема Хрест У вислові Озброєний у хрести, що в контексті У руці має сачок На довгій тичці, Озброєний в хрести, яким буде ловити не рибку, а гроші, що накидали в воду богомольці… (М. Коцюбинський), утримує тісний зв’язок з двома семами ‘знаряддя страти‘ і ‘оберіг‘, адже знаряддя захисту за певних обставин може слугувати знаряддям страти. У даному випадку оздоблений хрестами сачок черниці для вибирання покиданих прихожанами монет з чаші, наповненої водою, став для монашки засобом прикриття від цікавих прихожан, які побачили її з незвичним для монахинь предметом. Така семантична трансформація лексеми Хрест (‘оберіг, захист від злого‘ → ‘засіб прикриття‘), звичайно, є оказіональною.

Значення ‘засіб прикриття‘ актуалізовано і в наступному контексті, де срібний хрест для святого вітця був своєрідною завісою, що приховувала його удавану набожність: …Святий отець прикрився хитрою побожністю, пишною бородою на всі груди та ще важким срібним Хрестом На шиї (Р. Федорів). Хрест може бути і ‘засобом залякування‘: А цього череватого птаха не проженеш, не злякаєш Хрестом, не одмолишся од нього словом (Р. Федорів). Інтегральну сему ‘використання хреста не за призначенням‘ фіксуємо й у такому контексті: Кажуть, як батіг загубить, то Хрестом Божим нагрудним коняку поганяє, як налигачем (Григір Тютюнник). Справедливим є здивування одного з героїв М. Стельмаха, який не розуміє, для чого німецьким літакам хрести: у його свідомості не укладаються поряд два поняття - смертоносний бомбовоз-літак і хрест - символ спасіння, умиротворення: А над скорботою матерів, над їхніми сльозами, наче з потойсвіту, захлинаючись ядухою, летіли пити кров упирі двадцятого віку - оті бомбовози, що невідомо чого тримали на собі Хрести.

Pages: 1 2 3

Збережи - » ЗМІНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ . З'явився готовий твір.

ЗМІНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.