В XV в. в Англії одержує широке поширення приватна переписка й далі розцвітає епістолярний прозаїчний жанр. Від цього часу до нас дійшов ряд найцікавіших сімейних архівів. Такі листи сім’ї Пастон (Paston, 1421 - 1509), листи й папери сім’ї Сіли (Cely, 1475 - 1488), листа сім’ї Стонор (Stonor, 1420 - 1482, видані в 1919 р.) приватна переписка Джона Шиллингфорда (Shillingford, 1447 - 1450), мера міста Эксетера в Девоншире. Листа Джона Щилллингфорда, як і листа сім’ї Пастон, є самими ранніми зразками приватної переписки. Стиль їх, можливо, був наближений до розмовного мовлення. Його листи є повідомленнями про розвиток суперечки між шановної юрисдикцей мера й корпорації з однієї сторони й церкви - сдругой.

А тепер розглянемо поподобнее уривок листа Draft Leterот 24 травня, 1448. «The morun be tyme y came to my lord, and haddle hym at right godd short leysor; to wham y recommended you all to hym yn the best maner that y coude, thankyng hym of his gode lordship, & praying contynyance at this time specialy, and to helpe that we myght have a gode ende by doyng after the kynges commaundement, for elle we most to a trial, and that were harde. He seide, «God hit forbede, than sholde ye never lovve, and that were pyty» and he seide he woll speke with the Chif Justise Fortescu, and pen another rule, &c. Y thanked hym and seide, «My lord, they take grete boldenesse of ij thynges, oon of truste of the Shirf, another apon the lawe, y truste to Gode other wyse than they shall funde hit». Also y seide to my lord that we hadde be yn debate by dyvers tymes, almost by tyme of viijxx yere, and that y coude never knowe fynde ne rede that we ever toke a sute ayenst tham, byt ever stonde yn defence, as a bokeler player, and smyte never, and that y hadde to seye fro you to hym that we were fully avysed, with leve of his gode lordeship, onys to smyte, taking a sute, for we hadde meny and dyvers causis, and they hadde none, bot that we wold no thyng do bote that his gode lordship hadde knowliche of, for we wold attempte hym yn no wyse. He thanked and seyde that he coude not blame us. Y seide, «My lord, thys we most bear, serve and defence,» that not with stondyng that, we woll be all redy at all tyme to obeye the kynges commaundement and his».

А тепер постараємося дати переклад цього уривка: «Ранок був часом, коли я прийшов до мого пана й провів з ним маленький відрізок вільного часу; я рекомендував йому тебе в кращій манері, у якій я тільки зміг, завдяки його за добре заступництво; я молився за допомогу, що допомогла б нам завершити цю справу удачею, що виходила з наказів королів; можна бути звернутися в суд, але це було не так легко.

Він сказав, «Бог прощає це», і також він сказав, що поговорить із головним суддею Фортеску й напише інше правило. Я подякував йому й сказав, «Мій пан, вони володіють поллостью, тому що їм довіряють область і закон на їхній стороні, але я вірю Господові». Також я сказав моєму панові, що ми перебуваємо в цій суперечці довгий час, я ніколи не розумів причину, що ледь зібравши компанію проти них, ми були в захисті, і ніколи не сумнівалися, і це я повинен був сказати від вас йому, що нам повністю порадили з його доброго заступництва; одні сумніваються, займаючи компанію, тому що в нас були багато хто й різні випадки, а в них не було жодного. Але ми б не бажали робити це, якби його добре заступництво не знало про це. Він подякував і сказав, що не може гудити нас. Я сказав, «Мій пан, цьому ми повинні служити й захищати», що ми все будемо готові увесь час коритися указам королів і його». Для початку визначимо тип листа. Навіть із самого початку, а саме з назви, де вказується Шиллингфордом, що лист призначений друзям його, можна сказати що цей лист дружнього типу. Дружній лист визначається як неофіційне персональне опосередковане спілкування осіб (автора й адресата), що характеризується досить змістовною волею, наявністю ритуальних епістолярних елементів (звертання, підпис, а також дата, місце написання, орієнтоване, як правило, на одержання відповіді або саме являющееся відповіддю

Для дружнього листа істотне значення має постійне відчуття листа особистості адресата, характерні довірчі відносини між кореспондентами. Дійсно, лист починається зі звертання «Worthy siris», що типово для всіх, практично, листів; також ми можемо спостерігати й дату написання: 24 May 1448, місце написання конкретно не зазначено, але автор згадує місце свого перебування (London, Westminster). Лист очевидно є відповіддю мера Шиллингфорда на листи своїх друзів, які, цікавилися розвитком справ мера в Лондоні. Шиллингфорд довіряє своїм друзям і повідомляє, напевно, практично всі подробиці свого перебування Влондоне.

«Присутність» автора й адресата в дружньому листі закріплюється насамперед звертанням і підписом, які, як правило, є епістолярними елементами й визначають границі листа: фіксують початок і кінець. Наступною характерною ознакою тексту дружнього листа є диалогизация, тобто речетворчество двох, оскільки дружній лист орієнтований на одержання відповіді або саме є відповіддю. Характерною рисою дружнього листа є його політематичність, тобто сфера спілкування тематики не обмежена. Характерною рисою дружнього листа є також поліфункціональність. Виділяються наступні функції: спілкування (комунікативна); інформативна, повідомлення (когнітивна), вираження почуттів і емоцій (експресивно-емоційна); впливу (прагматична), контактоустанавливающая (фатическая). Даний лист, як і багато листів античності, можна охарактеризувати як «відкрите». Спробуємо розібратися чому. Відразу видно, що цей лист прочитає жодна людина: Shillingfor to his fellows. А виходить, воно буде обговорюватися й викликати якісь відгуки. Лист повідомляє про подію, що важливо не тільки для друзів мера, але й для всіх городян. Як ми знаємо із вступів статті до листа, існувала суперечка між впливовими вищими органами: мерією й церквою. Ця сварка була багаторічної й викликала ряд труднощів у дотриманні порядку в Эксетере. Мер Шиллингфорд звернувся в Лондон за допомогою, і, природно, прихильникам його цікаво, що вирішили в Парламенті, як втім, це цікаво для них опонентів

Це не виходить, що лист призначався для негайного опублікування; але це значить, що друзі мера, прочитавши лист, дадуть його прочитати своїм друзям і, можливо, навіть перепишуть його собі. Таким чином, зі змістом листа ознайомиться більше широке коло читачів, ніж очікувалося. Як їжаку відзначалося раніше, у стилістичному відношенні дружній лист являє собою синтез різних функціональних стилів. Це обумовлено такими ознаками дружнього листа, як політематичність і поліфункціональність. Якщо враховувати такі экстралингвистические фактори, що автор листа - мер, і веде переговори з офіційними особами Лондона, то можна провести якась подоба експерименту й написати Draft Letter в офіційно-діловому стилі, тому що якби Шиллингфорд писав управлінню міста про результати переговорів (які були немаловажні для всіх жителів міста й були цікаві майже всім), тобто надав своєрідний звіт про свою поїздку. Можна навіть припустити, що цей документ, тобто звіт мера все-таки був насправді, тому що всі переговори звичайно протоколюються, за винятком, звичайно ж, таємних. Отже, спробуємо представити цей ‘документ’, але вже відповідно до норм сучасної стилістики

Адміністрація міста Эксетер, графство Девоншир

Шановні добродії! Як ви знаєте, у Лондоні я повинен був зустрітися з нашим заступником у Парламенті. Зустріч відбулася, і в нас була довга розмова. Відповідно до моїх повноважень я представляв все керування нашого міста й говорив також від вашої особи. Я проінформував його про наші справи й, особливо, ми зупинилися на нашій багаторічній суперечці. У зв’язку з тим, що ми завжди виявляємося в меншостях, а наші опоненти мають підтримку в закону, я просив заступництва й підтримки Парламенту, обіцяючи у свою чергу, повне підпорядкування й служінні волі короля й Парламенту. Той факт, що я був завірений у підтримці, повинен порадувати всіх вас

З повагою, Джон Шиллингфорд мер м. Эксетер графство Девоншир 24 травня 1448 р.