Варто зупинитися на вживанні отрутних технічних рідин - різних сурогатів алкоголю. Їх уживають або помилково приймаючи за етиловий спирт, або навмисно зневажаючи небезпеками, як це роблять іноді запеклі п’яниці.

Так, метиловий спирт і етиленгликоль входять до ськладу антифризів. Маючи низку температурою замерзання, вони використовуються в системах охолодження різних двигунів. Подібно звичайному спирту ці рідини здатні викликати сп’яніння, але через 10-12 годин після їхнього вживання з’являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хибка хода, слабість (або короткочасне порушення) , затемнення або навіть повна втрата свідомості. Смерть наступає від мозкових розладів (через 1-2 доби) або поразки бруньок (через 1-2 тижні) . Метиловий спирт - судинну-нервово-судинна отрута, і його доза 100 грам смертельний для людей. Навіть невелика кількість цього спирту вражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема сітківку) . Ще більш небезпечний дихлоретан (хлористий етилен) , 10-15 грам якого викликають необоротні зміни в печінці й бруньках.

Втім, шкідливі домішки втримуються й у продажному спиртному. Патофізіологічний вплив їх на організм обумовлено не тільки міцністю (відсоток спирту) , але й численними, значно більше шкідливими домішками. Одним із супутників спиртних напоїв є метиловий спирт. Застосовуваний для обробки спиртного сірчистий ангідрид також далеко не нешкідливий. Зокрема, він руйнує необхідні організму вітаміни групи В.

Як бачите алкоголь і його сурогати далеко не необразливі, а наслідку їхнього вживання небезпечні й потворні.

Причини вживання алкоголю.

Напевно, Ви неодноразово чули вираження: “вип’ємо, зігріємося” . Уважається в побуті, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму. Недарма спиртне часто називають “гарячливими напоями” . Уважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, але й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно викличуть апетит.

Або інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більше жвавої й цікавої, що немаловажно для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають “проти утоми” , при нездужаннях, і практично на всіх святах.

Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичної потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу й т. п. А в пиві й сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів і ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактериостатичеськие властивості спирту, уживаючи його для дезінфекції (при уколах і т. п.) , готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрою, для зігрівання організму, для попередження й лікування хвороб, що зокрема як дезінфікує засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично коштовний продукт. Де тут правда й де омана?

Один з пироговських з’їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: “… немає жодного органа в людському тілі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не володіє жодним такою дією, що не могло бути досягнуте іншим лікувальним засобом, що діє корисніше, безпечніше й надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на ськільки-небудь тривалий час” .

Так що міркування про користь алкоголю - досить розповсюджена омана. Взяти хоча б очевидний факт - порушення апетиту після стопки горілки або провина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав “запальний сік” . Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дія таких важливих органів як печінка й підшлункова залоза.

Видатний психіатр і суспільний діяч, борець із алкоголізмом, академік Володимир Михайлович Бехтерев (1857-1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: “Вся справа в тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибокі коріння в нашім побуті й породило целую систему диких питних звичаїв. Ці звичаї вимагають пития й частування вином при всякому випадку” .

Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші “потреби” людини (наприклад, паління) з’являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт і, по-друге, “відтворює” звичаї, форми, звички й забобони, пов’язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою.

Із чого починається пияцтво.

Приводи першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але простежуються їхні характерні зміни залежно від віку.

До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають “для апетиту” , “лікують” вином або ж дитиною сам із цікавості пробує спиртне (мотив, головним чином властивим хлопчикам) . У більше старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: “свято” , “сімейне торжество” , “гості” і т. д. З 14-15 років з’являються такі приводи, як “незручно було відстати від хлопців” , “друзі вмовили” , “за компанію” , “для хоробрості” і т. д. Хлопчиськам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчинок типова в основному друга, “традиційна” група мотивів.

Звичайно це буває, так ськазати, “безневинна” чарочка на честь дня народження або іншого торжества. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все-таки й таке прилучення дітей до вина небезпечно. Адже коштує раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар’єр і підліток уважає себе вправі випити з товаришами або навіть одному, якщо з’являється така можливість. Недарма в народі говорять: “ріки починаються зі струмочка, а пияцтво із чарочки” .

У цілому мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання додержуватися традицій, випробовувати нові відчуття, цікавість і т. п. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що пробуджується в них почуття дорослості, бажання бути як всі, прагнення наслідувати старшим і т. п. Віковими особливостями підлітків у певній мері можна пояснити й уживання ними спиртних напоїв “для хоробрості” . Цей мотив пов’язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з навколишніми (наприклад, з особами більше старшого віку, дівчинами) .

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, які формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися від нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов’язане з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напруга, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв’язку з певним положенням їх у родині, шкільному колективі.

Проведення вільного часу переважно із друзями характерно для підлітків. І хоча підліткові групи ськладаються стихійно, їх становлять хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитам і інтересам. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає “порожнє” времяпровождение нудьгуючих неповнолітніх і така група ставати сприятливим ґрунтом для распития спиртних напоїв.

Стадії й форми сп’яніння й алкоголізму.

Pages: 1 2 3 4 5