Внутрішні води - це та частина гідросфери, що перебуває усередині який- або території. До внутрішніх вод ставляться ріки, озера, підземні води, болота, штучні водойми й т.д. Внутрішні води Росії багаті й різноманітні. Ріки Росії ставляться до басейнів Північно-Льодовитих, Тихих, Атлантичного океанів і басейну внутрішнього стоку (безстічна Арало - Каспійська область). Головні особливості рік пов’язані з їхнім режимом і харчуванням, які у свою чергу залежать від клімату території, по якій протікає ріка. Характер плину, ухил і падіння рік залежать від рельєфу місцевості.

Ріки басейну Північного Льодовитого океану самі довгі й повноводні. Це - ріки Лена, Єнісей, Об. Харчування цих рік змішане, переважно снігове. Повіддя весняне. Замерзають.

Більшість у верхньому плині типові гірські ріки, а в середньому й нижньому плині - рівнинні.

Ріки басейну Тихого океану Основна - Амур із припливами - Зея, Буріючи, Уссурі. Харчування переважно дощове, характерні літні паводки, бувають катастрофічні розливи.

Ріки басейну Атлантичного океану. Це ріки, що впадають у Чорне, Азовське й Балтійське море. Такі як - Нева, Західна Двіна, Дніпро, Дон, Кубань. Харчування переважно снігове. Характерно невелике весняне повіддя.

Ріки басейну внутрішнього стоку . Волга з усіма своїми припливами, Урал, емба, Терек. Харчування переважно снігове. Практично всі ріки європейської частини нашої країни системою каналів з’єднані в єдину річкову мережу.

Озера розміщені по території нерівномірно. Особливо багатий озерами північний захід нашої країни. Тут поширені озера льодовикового походження – Ладожское, Онезьке, Селигер, Валдайське. На Камчатці й Курильські островах багато озер вулканічного походження. Але найбільше по площі – Каспійське море-озеро, це озеро залишкового походження. Найглибше озеро не тільки нашої країни, але миру – Байкал, розташоване в тектонічному розламі.

Льодовики . Найбільші з них розташовані на островах Північного Льодовитого океану (покривне заледеніння). У горах Кавказу, Алтаю Саянів і т.д. зустрічаються й гірські льодовики.

Болота поширені на плоских рівнинах з достатнім зволоженням - Західна Сибір, північ Європейської частини, Мещера.

Підземні води. Є значні запаси. Зустрічаються прісні (Західна Сибір, Восточно - Європейська рівнина) і мінеральні підземні води (Північний Кавказ, південь Західного Сибіру). А так само термальні підземні води (Камчатка, Кавказ).

Штучні водойми. Канали, водоймища, ставки - створюються людиною й відіграють величезну роль у господарській діяльності людей, найбільше широко поширені в Європейській частині Росії.

Багаторічна мерзлота - це товщі гірських порід, у яких утримується лід, що не відтає протягом довгого часу, як правило, десятки або багато сотень років. У зону поширення багаторічної мерзлоти попадає узбережжя Північного Льодовитого океану в європейській частині Росії, включаючи весь Кольський півострів; Сибір же практично вся (крім Західного Сибіру й далекосхідного Примор’я) лежить у її межах.

Мерзлота - «холодильник» для ґрунтів і приземного повітря. Вона обмежує проникнення корінь у ґрунт, їхнє водопостачання. Ускладнює будівництво доріг, будинків, видобуток корисних копалин.