Усі ми хочемо справляти гарне враження та подобатися оточуючим. На жаль, це не завжди виходить. Чому? Цього року я познайомився з однією дівчиною, яка дуже хотіла мені сподобатися. Вона весь час говорила про себе. Казала, що вона хороша і чарівна, обожнює читати і слухати музику, ходити до театру. Ще вона вихвалялася своїми батьками. Її тато — заможна людина, він часто підвозить свою доньку до школи на авто. Але чи є в цьому її заслуга?

Я взагалі дійшов висновку, що не можна багато говорити про себе. Кращої думки про вас не будуть. Це скоріш навпаки відштовхне, ніж приверне увагу. Врешті-решт, це просто непристойно.

Дівчина, котра хотіла зі мною дружити, ніколи не цікавилася моїми справами і проблемами. Але ж вони є у кожної людини! У кожної людини є й власна гідність і позитивні риси характеру. Іноді буває дуже приємно, якщо хтось помітить у тобі щось гарне і скаже про це. А ця дівчина, схоже, бачила хороше тільки у собі.

Я вирішив, що з нею не варто дружити. Чому? Та тому, що просто нецікаво.