Родоначальником македонській дитячій поезії був Григір С. Прличев, людина нелегкої, часом трагічної особистої долі. У силу складних історичних обставин, що відбилися на його творчості, вона почав свій шлях у літературі з добутків, написаних по-гречески: поеми «Сердар» - за неї він став лауреатом на конкурсі в Афінах - і «Скендербег». Пізніше, дотримуючись традицій чудових патріотів братів Д. і К. Миладинових, що випустили в 1861 році в Загребі збірник македонських народних пісень, Прличев став писати рідною мовою, літературні норми якого, однак, ще стояло створити.

На цій мові їм і були написані в 1872 році цикл «Виховання, або Дванадцять повчальних віршів» і знаменита «Автобіографія», найцінніше джерело по історії Македонії XIX століття. Однак вірші Прличева при житті поета світла не побачили-уперше вони були опубліковані лише в 1966 році проф. Г. Тодоровским.

М. Прличев з високою відповідальністю ставився до створення поезії для дітей. Він уважав, що ні стругаючи філософія, ні самий святий приклад, ні високі науки не вносять у людське серце стільки добра, як це може зробити поезія. Поезія - та найблагородніша дівчина, уважав поет, що вказала шлях многим освіченим народам, відвернувши їх від дурних традицій. «Поет з більшим правом, ніж Архімед,- затверджував Прличев,- може сказати про себе: дайте мені точку опори, і я підніму земну кулю», підкреслюючи тим самим найвищу місію поетичного слова в історії й культурі будь-якого народу.

Вірша Прличева для дітей написані в дусі сформованих традицій македонської народної лірики, в улюблені нею й звичних для неї розмірах - шести-, семи-, восьмисложним віршем з використанням також стійких і дорогих юшку македонця поетичних прийомів. Вірші ці дидактични й повчальні.

Однак «після перших спроб Григора Прличева, у македонській дитячій літературі наступило мовчання, що тривало до кінця другої світової війни й звільнення македонського народу від фашистського рабства,- писав сучасний дослідник проф. Д. Цацков.- Тому справжнє народження македонської літератури для дітей ставиться до останніх років тріумфального ходу Революції і її переможного завершення» .