Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов, але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Учора ми ходили в Ботанічний сад, спостерігали, як прокидається природа, які птаха першими прилітають ранньої навесні з південних країн. А сьогодні на уроці нам задали написати добуток по картині Саврасова «Граки прилетіли». Картина Саврасова із вражаючою точністю передає атмосферу весни. Створюється відчуття, що ти не в класі дивишся на картину, а сидиш у сільському будиночку й дивишся у вікно. Повітря чистий і прозорий, як кришталь. По блакитний^-блакитнім-блакитному-сірувато-блакитному небу пливуть легкі білі хмаринки. Від землі йде легка пара, хоча сніг ще не зовсім зійшов. Він почорнів, покрився легкою скоринкою, у багатьох місцях станув. У низинах багато поталої води. На передньому плані трохи старих, кривих берізок. На них граки в’ють гнізда. У берізок на снігу багато пташиних слідів. Осторонь біжить грак, тримаючи в дзьобі гілочку.

Небагато далі стара капличка з облізлим дахом. За нею видніється рілля. Усе на картині в м’яких, приглушених тонах. На ній немає ні яскраво-червоних, ні яскраво-жовтих фарб, проте картина світла, і головне - на ній ми відчуваємо повітря. Сам Саврасов говорив, що без повітря пейзаж - не пейзаж. Усе на картині по^-весняному радісне й святкове.

И настрій від її також стає світлим і радісним!