На початку березня 1989 року у віці 54 років від раку помер Джон Патьерно. До моменту смерті його ім’я залишалося невідомим широкій публіці, хоча, безперечно, він був видатним інженером-конструктором. Але Патьерно працював над зовсім секретним проектом. Саме під його керівництвом створений В-2 - “Бомбардувальник 21 століття”, “Невидимий” для радіолокаторів, як затверджують у Пентагоні. Уперше літак продемонстрували американським високопоставленим особам і вибраним представникам преси в листопаді 1988 року. Однак Патьерно так і не побачив своє дітище в повітрі. Строки зльоту “чуда” неодноразово переносилися. Пізніше було оголошено, що перший політ В-2 відбудеться в липні

Джон Патьерно - продовжувач справи знаменитого американського авіаконструктора Джона Нордропа, що сконструювало кілька літаків-рекордсменів. На його “Сиріусі” Чальз Линдберг зробив в 1931 році переліт з Нір-Хейвена (США) через Канаду, Аляску, Комчатку, Курили і Японію в Китай. В 1932 році Амелия Иерхард на “Везі” перша серед жінок поодинці перетнула Атлантику. Потім була швидкісна “Альфа” - літак, що зробив вплив на все світове авіабудування. В 1939 році в Каліфорнії була зареєстрована компанія “Нордроп ейркрафт”

У роки війни на “Нордроп” посипалися замовлення. З конвеєрів стали сходити нічні винищувачі й фоторозвідники. “Нордроп” постійно шукав і впроваджував новинки. Конструктора займала така проблема, як збільшення дальності польоту. Нордроп дійшов такого висновку, що найбільш підходящим варіантом для збільшення радіуса дії літаків є схема типу “літаюче крило”. Вона дозволяє зменшити лобовий опір і знизити масу літального апарата, а усередині крила розмістити двигуни й корисне навантаження. В 1941 році експериментальне “літаюче крило” NIM викотили на аеродром. Випробування NIM і більше пізньої моделі N9M привернули увагу військового відомства. Фірма одержала замовлення на створення важкого бомбардувальника ХВ-35. На той час, коли пілот М. Стенли в червні 1946 року підняв у повітря 4х моторний ХВ-35, війна закінчилася. Але на зміну війні “гарячої” приходила війна “холодна”. “Доктрина Трумана” і стратегія “ядерного лякання” вимагали нарощування ударної моці США. Її основу становила бомбардувальна авіація

От чому три ХВ-35 спішно переоснастили реактивними двигунами. Машини одержали марку YB-49. У жовтні один з YB-49 перелетів з каліфорнійської бази Мюрок Лейк у Вашингтона, покривши відстань в 3630 кілометрів із середньою швидкістю 822 км/ч. Наступні випробування завершилися трагічно. 5 червня 1948 року капітан Глен едвардс, перевіряючи літак на бічну стійкість, не впорався з керуванням

Бомбардувальник став втрачати висоту й розбився. Екіпаж загинув

Другий YВ-49 зазнав катастрофи при зльоті

Пентагон вирішив не випробовувати долю й відмовитися від закупівель YB-49

Невдача вдарила по престижі “Нордропа” але не обескуражила його. Він захопився черговою ідеєю - створив для ВВС першу крилату ракету великої дальності “СНАРК”. Однак проект випередив свій час: із за неполадок у системі наведення ракета в серію не пішла. Серед новачків, оказавшихся на чолі “Нордроп Корпорейшен”, був і Томас Віктор Джоунс, що встиг на той час попрацювати в “Дуглас ейркрафт” і Пентагоні. Кар’єру Джоунса в “Нордроп” розвивалася стрімко. В 1959 році він уже президент фірми, а пізніше роздобув і пост голови ради директорів

Джоунс не став ганятися за амбіційними проектами. Він зробив ставку на порівняно дешевий легкий винищувач F-5, що у скоре вийшов у рекордсмени по експортних поставках: понад три тисячі винищувачів і його навчальних варіантів були закуплені 32мя країнами. Недарма за Томасо Джоунсом закріпилася слава “генія маркетингу”

Правда, на початку 70х років з’ясувалися просто приголомшливі факти про методи впливу на клієнтів “каліфорнійського генія”. Він їх підкуповував. Тільки за 1971-73 роки корпорація “Нордроп” пустила на хабарі 30 мільйонів доларів. Королі й міністри, генерали й керівники спецслужб, відомі політичні діячі й дипломати виявилися в петлі доларового ласо, спритно кинутого рукою містера Джоунса

Скандал вибухнув неабиякий. Але “геній” викрутився. Він, по-перше, заклав своїх колег з інших корпорацій, які теж прибігали до підкупу. По-друге, звернувся по допомогу до впливових заступників (тоді хазяїном Білого Дому був приятель міністра Джоунса - Ричард Никсон)

У сою черга Никсон звернув свій погляд на главу “Нордроп корпорейшн”, коли сам потрапив у лихо

Борг платежем червоний. І Джоунс із лицарською щедрістю передав помічникові президента 150 тисяч доларів на оплату послуг адвокатів, що захищали в суді Уотергейтских зломщиків

Гроші, однак, не врятували Никсона від ганьби й відставки

А містер Джоунс як і раніше на коні, хоча в 1975 році його не надовго відстороняли від керівництва корпорацією. Незабаром відновили на пості голови ради директорів. Зростаючі доходи врятували “генія”

Після хвилі безладь світло наприкінці тунелю для “Нордроп” зайнявся в той момент, коли адміністрація Дж. Картера вдарила в мілітаристські литаври. Тоді-Те й з’явилася програма Stealth. Програма передбачала створення бомбардувальника, що покликаний “змінити військовий баланс” на користь США, а так само розробку інших літаків і крилатих ракет, невидимих для радіолокаторів супротивника. Цього мали намір домогтися шляхом застосування поглинаючі радіохвилі матеріалів обшивання й “зализаних” конструкцій планерів літальних апаратів

Властиво, “невидимки” на той час уже створювалися

Локхидовский конструктор Кларенс Джонсон працював над проектом винищувача F-117. Незабаром він пішов на конвеєр. Однак у Пентагоні нова зброя тримали під найсуворішим секретом

Резонно побоювалися оголошувати й вартість машини. Вона шокує - 119 мільйонів доларів за штуку. А їх побудовано 52

Через незвичайність конструкції аероплан вийшов невитонченим. Він чим те змахує на “літаючу жабу”. При пілотуванні виникають труднощі з керування. Щонайменше, три машини розбилися

У порівнянні з “замазурою” F-117 “Нордроповский” В-2 виглядає елегантно. “Літаюче крило”, що нагадує бумеранг, вражає чистотою ліній. Золотом мерехтить остекление кабіни. І це не просто оптичний ефект - найтонший шар позолоті нанесений на ліхтар для того, щоб зменшити випромінювання електронних приладів, що перебувають у кабіні

Але що б пробити новинку, Джоунсу довелося чимало потрудитися. Правда, завдання полегшилася, коли в Білому Домі запанував ще один старий друг “генія маркетингу” - Рональд Рейган. У серпні 1982 року Пентагон оголосив переможця в конкурсі монополій, що заперечували право випускати бомбардировщики-невидимки. Генподряд дістався “Нордроп корпорейшн”

20 мільярдна програма обіцяла компанії фантастичний прибуток у розмірі 3.4 мільярда доларів

Щоб відгородити В-2 від сторонніх очей (не стільки від шпигунів, скільки від контролю з боку громадськості) , Джоунсу вдалося затягти нордроповское дітище в “невидимий”, або, як його називають у США, “чорний бюджет”. Про суми, які в нього включаються, у Сполучених Штатах інформовані лише кілька членів уряду, конгресу й високопоставлених військових діячів. Що це дає? Дозволяє приховувати справжні розміри асигнувань на військові програми

Пишне свято, улаштований Томасом Джоунсом на честь першої демонстрації В-2 у листопаді 1988 року, обернувся гірким похміллям. Американці не тільки побачили витончений силует невидимки, але й довідалися в скільки цих задоволень їм обійдеться

Тодішній міністр оборони США Ричард Чейни вкрай обрадував супротивників “невидимки”, коли оголосив у квітні проект військового бюджету на наступний фінансовий рік. Шеф Пентагона повідомив, що на рік відкладений серійний випуск бомбардувальників “Стелс”. “Я не вдоволений цією програмою, сказав глава військового відомства. - У ній багато технічних проблем, і вона надзвичайно дорога”. У його голосі звучав метал, що не обіцяє нічого доброго “Нортроп корпорейшн”

Pages: 1 2 3

Збережи - » В-2 Бомбардувальник 21 століття . З'явився готовий твір.