Автор роману «Ми» належить до тих великим художникам, хто посилено приковував увагу до “вічних цінностей» в умовах глобальних історичних зрушень ХХ сторіччя. У свій час роман не був прийнятий. Дуже дорого обійшлися нам легкодумство й уразливість тодішніх ідеологів стосовно сумнівів Замятіна Автор на своїх “заборонних” сторінках вишиковує безперервний ланцюжок часу, не простежуючи яку не можна зрозуміти ні сьогодення, ні майбутнього. Добутку, подібні до роману “Ми» , що пробилися до нас із небуття, дозволять “по-новому” глянути на події історії, осмислити роль людини в них. «Ми» застереження проти відмови пручатися, якщо людське співтовариство хочуть перетворити в сукупність “винтиков”. Такі добутки як «Ми», “видавлюють” з людини рабство, роблять його личностостью.

ЛЮДИНА У ВИХРІ ВЕВОЛЮЦИИ И Громадянської ВІЙНИ. (По романі М. А Булгакова “Біла; гвардія”) «Велика замятня» громадянської війни почалася 25 жовтня 1917 року, коли Росія розкололася на два табори “білих” і “червоних» . Кривава трагедія, що тривала чотири з половиною року, перевернула подання людей про мораль, честі, достоїнстві, справедливості. Кожна з воюючих доводила своє розуміння правди. Монархісти, анархісти, комуністи, анархо-синдикалісти, анархо комуністи…

Скільки їх, цих партій було. Важко виявилося розібратися в строкатості політичного фарбування й політичних гасел селянам, робітникам, інтелігенції. І проте більше 30 тисяч офіцерів колишньої царської армії служили Радянської влади, а точніше Червоної Армії. Найвизначніші діячі російської науки й культури (Павлов, Мічурін, Тімірязєв, Собінов, Нежданов і ін.) визнали Радянську владу

Для них вибір мети став життєвою необхідністю. Такі “хитання й болісні пошуки” зображені в романі МЛ. Булгакова «Біла гвардія». Кинга Булгакова автобиографичная. Батько письменника був викладачем у Київській духовній академії

Сам Михайло закінчив I Київську гімназію, потім медичний факультет університету. У роки першої світової війни майбутній письменник працював земським лікарем на селі. Потім він переїхав у Вязьму. Тут його й застала революція. Звідси в 1918 році Михайло Опанасович пробрався в рідний Київ, і там йому і його Близьким довелось пережити складну й повчальну смугу громадянської війни, описану потім у романі “Біла гвардія» і п’єсі «Дні Турбиных» .

Образи будинку, братів, сестер, матері проходять через ці два булгаковських добутки й численні оповідання. Так і бачиться Булгакову затишне крісло із тріснутою ніжкою, портрет на стіні, квіти на підставках, розкрите піаніно з нотами. От так і розвертаються перші сцени роману. В «Білій гвардії», як ми вже говорили, багато автобіографічного, але це вже історичний роман

Згадаємо, що батько Михайла Опанасовича був викладачем. Звідси й трепетне відношення Булгакова до того, що відбувається, до цивільного воїні як історичній події. «Біла гвардія» - книга про російську історію, її філософії, про долю класичної російської культури. Булгаков підкреслював, що мовлення в його романі йде про трагічно заблудлі в “залізному бурані революції”.

Це книга про шляху вибору й прозріння. В “Білій гвардії” Булгаков міркує про долі росії, народу, інтелігенції. Мила, інтелігентна сім’я Турбиных раптом стає дієприкметникової до великих подій, що відбувають у Росії. Сім’я перетворюється у свідка й учасницю справ дивних і дивних. Турбиным преподаний урок історії, і вони, роблячи свій вибір, залишаються з народом і приймають нову Росію (не більшовиків, не сталинщину, а саме оновлену Росію).

Сім’я Турбниых невелика: Олексій (28 років), Олена (24 роки), її чоловік Тальберг (31 рік), Николка (17 років)…І ще нахлібниця Анюта. Мати заповіла їм: “Живете дружно”. так би й жила сім’я спокійно й розмірено, якби не революція й громадянська війна

З’являються нові люди, нові персонажі. Кінець безтурботного життя. Художня біографія цієї цілком ординарної сім’ї стає цікавим і символичным історичним документом неминущої цінності. Це один із кращих російських романів післяреволюційної епохи про громадянську війну. “Біла гвардія” стала “романом виховання”, де білий офіцер Мышлаевский, що збирається служити в Червоній Армії, робить свій остаточний висновок з жорстоких уроків історії, говорячи про Росію:” Колишньої не буде, нова буде”.

Пройшовши через важкі випробування, здається, знаходять свою дорогу н Олексій, і Тальберг, і Николка. Своєрідно мову роману “Біла гвардія».Він не схожий ні на який іншій, він має свої особливості

У цьому теж проявляється самобутність Булгакова. Якщо говорити відверто, мені Булгаков подобається. Я люблю, коли про велик і складному пишуть просто й доступно. Як, наприклад, в А. Толстого в романі “Петро I” або в Шолохова в романі “Тихий Дон”. До речі, в останньому й описується громадянська війна й революція. Але я віддаю данину таланту Михайла Афананасьевича Булгакова

Це істинно російський письменник Як жаль, що Булгаков так рано пішов з життя, проживши всього 49 літ

Pages: 1 2