Всеосяжність принципів термодинаміки, відкритих і розроблених до цього часу й, зокрема, другого початку, змушувала фізиків-теоретиків шукати причини універсальної моці термодинаміки. У результаті в науці виникли два напрямки: феноменологическое й атомістичне. Феноменологическое напрямок не вважав за необхідне шукати більше глибоких причин фізичних процесів, воно обмежувало завдання вивчення природи описом явищ на основі експериментально встановлених принципів. Енергетики [...]

Війни Олександра Македонського змінили особа древнього миру й при-вели в зіткнення грецьку й східну цивілізації. Із цього кін-такту виник сплав культури, гра-ющий більшу роль у світовій історії. В історії науки й культури древ-його миру почався новий період, підлоги-чивший назва елліністичного, що тривала від утворення елліністичних госу-дарств (кінець IV— початок III в. до н.е.). [...]

Людини завжди хвилював питання про будову навколишнього світу. Роботи давньогрецьких учених різних шкіл - ионийской, елеатской, пифагорейской поклали початок сучасній науці про будову речовини в античному світі. Думка про первинну матерію (праматерии) ионийцев була дуже привабливої й неодноразово в тій або іншій формі відроджувалася вфизике.

Метод моделювання став одним з основних способів пізнання завдяки кібернетиці й створенню ЕОМ, нарівні зі спостереженням і експериментом. Дані моделі охоплюють величезні галузеві масштаби. Вони поширюються від моделей функціонування підприємства й економічної галузі до комплексних моделей керування біогеоценозами, еколого-економічних моделей раціонального природокористування в межах цілих регіонів, до глобальних моделей. Перші «моделі миру» були побудовані в [...]

Воля – це самостійність соціальних і політичних суб’єктів (у тому числі й особистості), що виражається в їхній здатності й можливості робити власний вибір і діяти у відповідності зі своїми інтересами й цілями В історії філософської думки воля традиційно розглядається в співвідношенні з необхідністю. Волюнтаризм абсолютизирует волю волі, доводячи її до сваволі нічим не обмеженої [...]

Перехід до філософського формулювання антропного принципу ми здійснимо на основі попереднього розгляду ще одного різновиду космологічного АП - так званого “антропного принципу участі”: “для того, щоб Всесвіт виник, необхідний спостерігачі”17. Автор концепції цього принципу Дж.Уилер вкладає в термін “виникнення” глибокий зміст, тому що він пов’язаний з такими поняттями, як еволюція, генезис, самоорганізація, самосоотносимость,саморефлексія. Аналізуючи многомировую [...]

Глобальний еволюціонізм виступає як концепція, підхід, метою якого є створення естественнонаучной моделі універсальної еволюції, виявлення загальних законів природного процесу, що зв’язує в єдине ціле космогенез, геогенез, біогенез. На основі узагальнення еволюційних знань, отриманих і різних областях природознавства, в аспекті вивчення интегра-тивних явищ у науці стали говорити про ідею “глобального еволюціонізму”