Людини завжди хвилював питання про будову навколишнього світу. Роботи давньогрецьких учених різних шкіл - ионийской, елеатской, пифагорейской поклали початок сучасній науці про будову речовини в античному світі. Думка про первинну матерію (праматерии) ионийцев була дуже привабливої й неодноразово в тій або іншій формі відроджувалася вфизике.

Ще стародавні греки побудували концепцію елементів, з яких побудована Всесвіт. Уперше ця концепція була висунута емпедоклом (близько 490-430 р. до н.е.). «емпедокл, - говорив грецький філософ і історик науки Тео-Фраст, - припускає чотири матеріальних елементи, а саме: вогонь, повітря, воду й землю; ці елементи, будучи вічними, змінюються по числу й величині шляхом з’єднання й поділу. Існують два початки, за допомогою яких елементи приводяться в рух - Любов і Ворожнеча, тому що елементи повинні піддаватися двоякому руху, а саме: те з’єднанню шляхом Любові, то поділу шляхом Ворожнечі».

По емпедоклу, вся розмаїтість речей обумовлена сполученням чотирьох різних елементів, а причиною зміни в природі є дія притягальних і отталкивательних сил, які в емпедокла носять назви - Любов і Ворожнеча

емпедокл ясно затверджував загальний початок збереження. Його елементи вічні й неразрушими. «Ніщо не може відбутися з нічого, і ніяк не може те, що є, знищитися». Із цього принципу емпедокла й починається історія законів збереження, що грають таку фундаментальну роль у сучасній фізику

З V в. до н.е. в Афінах сконцентрувався центр грецької науки. Тут з’явилися перші наукові школи. Тут учив математик Гіппократ, філософ і фізик Анаксагор (близько 500-428 р. до н.е.), що створив вчення про «насіння» всіх речей і рушійному початку «нус» (дух), що сооится елементам матерії обертовий рух, у результаті якого утворилася Земля й всі речі

Засновниками атомістики були Левкипп і Демокрит (біля 460-370 гг. до н.е.).

Демокрит написав безліч добутків по різних галузях науки: математиці, фізиці, філософії й ін. Основними положеннями теорії Демокрита є наступні:

1. Ніщо не відбувається випадково, але все відбувається по якій-небудь підставі й снеобходимостью.

2. З нічого не відбувається нічого. Ніщо існуюче не може бути зруйновано. Всі зміни відбуваються завдяки з’єднанню й розкладанню частин

3. Не існує нічого, крім атомів і чистого простору, весь інший тільки погляд

4. Атоми нескінченні по числу й нескінченно різноманітні за формою. У вічному падінні через нескінченний простір більші, які падають скоріше, ударяються об менші; виникаючі із цього бічні рухи й вихри служать початком утворення миру. Незліченні мири утворяться й знову зникають одні поруч із іншими й одні після інших

5. Розходження між речами походить від розходження їхніх атомів у числі, величині, формі й порядку; якісного розходження між атомами не існує. В атомі немає ніяких «внутрішніх станів»; вони діють один на одного тільки шляхом тиску й удару

6. Душа складається з тонких, гладких і круглих атомів, подібних до атомів вогню. Ці атоми найбільш рухливі, і руху їх, що проникають у тіло, роблять всі життєві явища

Пройшовши через століття, атомне навчання витримало запеклу боротьбу з ідеалізмом і стало основою всього сучасного природознавства

Істотну роль у навчанні атомистов грає принцип збереження, що, як ми бачимо, був уже в ионийцев. Новим моментом є допущення порожнечі. Ні в ионийцев, ні в піфагорійців, ні в елеатов порожнечі немає місця

У системі Демокрита немає місця для якогось «розуму», що робить рух часток, рух атомів вічно й не має потреби в особливому початку. Атоми, що рухаються в порожньому нескінченному просторі, зіштовхуючись один з одним, роблять всі речі й незліченні мири. Порожній нескінченний простір Демокрита - це зовсім новий елемент картини миру, і його поява викликана успіхами геометрії

Сам Демокрит був великим математиком. У математичних доказах Демокрита величезну роль грала атомістика. Атомами лінії були крапки, атомами поверхні - лінії, атомами обсяг-тонкі листки

Успіхи геометрії формували подання про порожній простір, позбавленому яких-небудь почуттєво відчутних властивостей. Лінії, поверхні, геометричні тіла ставали абстрактними образами, чистою формою. Простір, властивості якого надалі описав Евклид, є чистою довжиною, позбавленої матеріального змісту, і ареною руху атомів, вмістищем всіх тіл природи. Відповідно до навчання атомистов нескінченно порожнього простору й атомів досить для опису різноманітних явищ миру, у тім, числі соціальних і психічних. Навчання атомистов-моністичне навчання, по якому матерія й рухи-основи буття

ДО 431-404 р. до н.е. наступив занепад Афін і афінської демократії. Відбувалися глибокі зміни в ідеології. Матеріалістична система ионийцев і атомистов витиснулася ідеалістичною філософією Сократа (469-399 р. до н.е.) і його учня Платона (427-347 р. до н.е.). Суспільство відчувало потребу в систематизованому науковому знанні, і на частку учня Платона, знаменитого мислителя стародавності Аристотеля випало завдання скласти систематичний звід наукових знань свого часу

Наукова спадщина Аристотеля величезно. Воно утворить повну енциклопедію наукових знань свого часу. Мабуть, жоден учений не робив такого тривалого й глибокого впливу на розвиток людської думки, як Аристотель. Його погляди приймалися за істину протягом ряду сторіч. У середньовічних європейських університетах природознавство викладалося по Аристотелю, якого називали предтечей Христа в тлумаченні природи

Він визнавав об’єктивне існування матеріального світу і його пізнаванність. Але одночасно він вірив в існування богів, протиставляв земний і небесний мири, шукав вищу мету природи й т. п.

Аристотель був хресним батьком науки про світ. Назва його книги, присвяченої дослідженню природи («фізика»), стало назвою фізичної науки

Pages: 1 2

Збережи - » Зародження атомістики . З'явився готовий твір.