Визнаним шедевром творчості Вильегаса є його знаменитий цикл «Сновиденья», що багато хто називає словесним еквівалентом живопису И. Босха. Спершу в цикл входили «Сновиденья про Страшний Cyде», «Біснуватий альгуасил», «Сновидіння про пекло», «Мир зсередини». Згодом було написано «Сновиденье про смерть». Форма бачень або сновидінь давала волю авторської фантазії, що дозволяла йому подорожувати потойбічним миром, глянути за [...]

Дуже цікаво пройшла зустріч учнів молодших класів школи № 15 із представниками Програми «Дорога до будинку»,реалізованої в Череповце. Мова йшла про права й про відповідальність.
- Ми відповідаємо за своє життя! - хоробро заявили хлопці. - Але в нас бувають і труднощі…
Психолог Програми «Дорога до будинку» Світлана Мяснянкина розповіла про телефон довіри, куди можна дзвонити, щоб [...]

У тридев’ятому царстві, у тридесятій державі жила-була ведмедиця, кликали її Настасья Степанівна, і був у неї син Пашка. Це ведмежа було лінивець, він цілими днями їли, валявся під дубом і розспівував пісні. Попросять його медку принести з вулика - Пашка й виду не подасть, що чув. От один раз сидів він під дубом як звичайно, [...]

Жив-Було одне мишеня по ім’ю Маля, був він сіренькі, маленький, вічка блакитні, лапки малюсінькі, умненький, і в нього не було друзів. Один раз прокидається він і думає: «От би мені друзів знайти - добрих, веселих, гарних і вірних. І саме головне не самотніх». Біжить він по лісі й раптом бачить - повзе колюча тварина. Мишеня [...]

У тридев’ятому царстві, у тридесятій державі жила принцеса. Вона була гарна, як червона квітка, губи її були, як троянда. Її кликали Сиси. Її любив один принц, його кликали Брейн.
Якось раз Сиси пішла гуляти й заблудилася. Початок темніти. Раптом з кущів вибралася бабуся. Представилася Сюзанной.

Пішла Ойка-Капризуля в ліс. А в лісі комарі:
- В-З-З! В-з-З!
Вирвала Ойка із землі маленький дубок, села на пеньок, стала від комарів відмахуватися:
- Ой, як ви мені набридли, комарі! От я вас!
Полетіли комарі на своє болото.
- Більше ти мені не потрібний, - сказала Ойка й кинула дубок у траву.

У деякому царстві, у деякій державі жили-минулого старий з бабою, і було в них три сини. Молодшого кликали Иванушкой. Жили вони не лінувалися, без утоми трудилися, ріллю орали так хліб засівали. Був в Иванушки маленький клаптик землі. День і ніч, не знаючи відпочинку, трудився він на цьому клаптику. Один раз, коли прийшла весна, Іван почав [...]