Драма Кальдерона, як жоден інший твір, висуває перед перекладачами специфічні труднощі, зумовлені особливостями іспанської мови XVII ст. Прагнення до точності перекладу припускає строго історичний підхід до мови. Точність потрібна не тільки для відтворення національного колориту п’єси й її поетичних переваг, але й для розкриття певних асоціацій, пов’язаних із тим, що імена дійових осіб іспанської драми [...]

За 14 років свого творчого життя в Парижі Мольєр створив усе те, що ввійшло до його багатої літературної спадщини (34 п’єси).
В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник «високої комедії» І Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В [...]

Шлях Шиллєра до великої національної тематики й реалізму був непростим. Суспільні умови Німеччини й саме життя письменника у Веймарі були наповнені такими протиріччями, що під їхнім впливом Шиллер знову виявився відтиснутим із уже завойованої ним і проточеної дороги своєї творчості. Шлях, на який він вступив, привів митця до таких його визначних творів, як «Трагедія з [...]

У багатьох віршах митець висловлює власне ставлення до природи і суспільства. Ідеалом молодого Ґете стає люди-на-борець. Поет виступає ворогом самозаспокоєності, його герой — нескорена сильна особистість. «Прометей» належить до вершинних творів молодого Ґете та й усього напряму «Буря й натиск». Поезію пронизує сміливе заперечення релігії. Ліричний герой твору стверджує, що людині марно сподіватися на допомогу [...]

За часів, коли жив Ґете (друга половина XVIII — початок XIX ст.}, ніби золотий дощ талантів пролився над Німеччиною. Чимало його сучасників і співвітчизників зробили вагомий внесок у світову культуру. Серед них письменники, композитори, філософи, мистецтвознавці, учені: Брентана, Гердер, Гегель, Гофман, Гейне, Глюк, Я. і В. Ґрімми, О. і В. Гумбольдти, Кант, Крейцер, Лессінг, Лафатер, [...]

Кальдерон не розглядає долю героя як безглуздо визначену, він схильний убачати строгу закономірну обумовленість у логіці буття людини вже не в реально-побутовому світі, а в системі макрокосму. Письменник відкидає ідею абсолютної залежності особистості від контексту буття. Теза про людину — драматична в п’єсі Кальдерона. Ідея позаособистісної зумовленості буття людини у Кальдерона тяжіє до морально-філософської позиції [...]

Кальдерон — одна з центральних фігур у європейській художній культурі XVII століття. Його творча спадщина постійно переглядалася й по-різному оцінювалася не тільки сучасниками, але й дослідниками залежно від естетичних і етичних норм і концепцій, властивих націям і народам у різні періоди їхнього духовного розвитку.