Мета: визначити антивоєнну гуманістичну спрямованість мистецтва художнього слова; розвивати творчу уяву, логічне мислення, навички узагальнення і систематизації знань, роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, толерантність і миролюбність, життєвий оптимізм, культуру спілкування.

Обладнання: підручники, правила ведення дискусії, виставка книг.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Форма проведення уроку: дискусія.

Ключові слова та поняття уроку: війна, мир, мистецтво слова, людяність, мирне співіснування.

Основні умови проведення дискусії: “круглий стіл” (учні мають бачити один одного, тому доцільно їх посадити у вигляді букви “П”), повідомлення теми, цілей і завдань дискусії; ознайомлення з проблемою, запитаннями, наочними посібниками, виставкою та іншими дидактичними матеріалами; спрямування учнів на відвертість, уважне і шанобливе ставлення до думок інших, обґрунтування своїх переконань, висновків; обговорення проблеми; підсумки.

Епіграфи: Ми всі — ДІТИ світла, ми всі — єдина душа.

Річард Бах

Будучи розумними істотами, ми не можемо діяти бездумно. Маючи вибір, не можемо діяти безвідповідально.

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, епіграфа Вчитель. Мир і війна, біле і чорне, радість і сум… Писати про життя — це означає віднаходити тисячі відтінків кольорів, спалахів почуттів, безліч вражень навіть у щоденному. Писати про війну (та й для чого про неї писати?) — це відстоювати право людини на життя, щастя, радість кожної днини. Тема нашого уроку: “Мистецтво художнього слова проти війни”, а за епіграфи візьмемо слова відомих сучасних американських письменників Річарда Баха і Урсули Ле Гуїн. Мистецтвом слова називають художню літературу, мистецтвом називають і вміння спілкуватися. На цьому уроці ми будемо говорити про тему війни у художній літературі, а точніше, про слово митців на захист життя. Наш урок пройде у формі дискусії, де ми сіїробуємо дати відповіді на запитання: Війна — закономірність чи випадковість у житті людства? Чи потрібно людям пам’ятати наслідки війни? Що не

обхідно зробити, щоб припинити війни в усьому світі? Дискусія — це не суперечка і не зіткнення думок. Дискусія (лат. розглядаю, досліджую) публічне обговорення проблеми, підчас якого можуть висловлюватися різні (в тому числі протилежні) думки. Ми вчимося виступати публічно, і пам’ятаймо, що краса мови — це поєднання змісту і виразності. Також важливо пам’ятати не тільки про власну думку і вміння її донести, а й про важливість прислухатися до думок інших учасників дискусії, про вміння слухати. Для проведення дискусії нам необхідно визначити єдині для усіх правила ведення діалогу на занятті: учень зачитує правила ведення дискусії (або хором увесь клас).

Правила ведення дискусії:

—головне у дискусії факти, логіка, уміння

обстоювати свою позицію;

—активність усіх учасників дискусії: виступає кожен;

—вільний обмін думками: кожен має право на свої погляди і може толерантно і аргументовано критикувати будьякі положення, з якими він не згоден;

—критикується не особистість, а його аргументи;

—важливо не тільки вміти говорити, а й вміти слухати, з розумінням ставитися до кожного опонента;

—міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

Під час свого виступу використовувати як аргументи і докази цитати з творів, вивчених у школі або прочитаних самостійно протягом року.

Щоб учні прислухалися і поважали думку кожного, створіть відповідну атмосферу.

Вправа “Дружній контакт” (”Криголам”)

1.Візьміться усі за руки і відчуйте тепло один од

ного (дотиковий контакт).

2.Подивіться один на одного і посміхніться (емоційнозоровий контакт).

3.Щиро привітайтеся і побажайте один одному успіху (вербальний контакт).

4.Прагніть цей настрій зберегти протягом усієї дискусії.,

II. Підготовка до дискусії

1. Вчитель. У XX столітті людство пережило дві світові війни. Злами історії завжди трагічні, і проходять вони через життя людей. 1933 рік став для Німеччини початком влади фашизму, а 1939 рік для усього людства початком Другої світової війни. Одні письменники замовкли, але це мовчання грізно віщу вало крах фашизму. Другі залишили територію конфлікту, і в еміграції з’явилась потужна антифашистська література. Інші (Альбер Камю, Юліус Фучик, Ернест Хемінгуей, Антуан де Сент Екзюпері, Олександр Твардовський…) взяли зброю в руки або стали військовими кореспондентами… “Так, ми писали про війну, про повернення додому, про руїни”, — писав Генріх Белль. “Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них”, — згадував німецький письменник Еріх Марія Ремарк (його спогади про участь у Першій світовій війні співзвучні спогадам учасників усіх війн). Пригадайте жахливі наслідки Другої світової війни за уроком з творчості Г. Белля. Сумна статистика, за якою знищене понівечене життя, нестерпна біль, невичерпна скорбота рідних. Що є у світі ціннішим за людське життя і здоров’я?

2.Виразне читання учителем уривка

(текст на дошці або на партах учнів).

“… Обірвались людські струни за сірими шинелями, і тільки чути, як різало повітря й довбало землю розпечене залізо.

Далеко, на гони від хутора, покотився залізний сміх кулеметів і, наче в трясовині, бився десь праворуч. Ми відходили. Нервово рівнялась темна лінія і знову ламалась на скалки. З кожним кроком назад під шинелями хутко прокидалась і метушилась людина. Людина з болями, стражданнями, з жінками, нареченими і такою гострою снагою жити. Вона категорично заперечувала вогненній лінії і штовхала все швидше далі, назадназад, за село. Де наші. А там…

Чорним струменем блиснула з ярка й розлилась по ріллі ворожа кавалерія. На мене дмухнула визволена смерть, і я почув, як дубіють мої руки, ноги, і я, Прикутий до місця, без думки дивлюся вперед”.

(За Б.АнтоненкомДавидовичем)

3.Бесіда за прочитаним.

—За почутим уривком українського письменника Б.АнтоненкаДавидовича поясніть, що робить війна з людиною? (Вена випалює людське, знищує мрії; натомість з’являються смерть, біль, жах, жорстокість, байдужість, бездушність…)

—Якими художньозображувальними засобами письменнику вдається передати свій задум? (відкреслені епітети, порівняння, метафори)

—Назвіть імена письменників, які у своїй творчості зверталися до теми війни. (О. Пушкін, А. Міцкевич, В. Скотт, М. Гоголь, Д. Свіфт, Г. Белль, О. Твардовський, В. Биков, К. Галчинський, О. Гончар, А. Камю, К. Симонов…)

III. Дискусія “Війна — це закономірність розвитку цивілізації чи випадковість у житті людства?”

Учням можна запропонувати намалювати кола Вена, гронувати слова війна, мир, цивілізація; прослухати цитату (це може бути інсценізація) з п’єси Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”: Фельдфебель. Зразу видно, що в цих краях давненько не було війни. Звідки ж тут взятися моральності, питаю? Мир — це безладдя. Тільки війна може навести лад. Мирного часу людство переводиться нінащо. І люди, і худоба розбещуються вкрай. Кожне жере, що хоче, білу паляницю з сиром, а поверх сиру ще й скибку сала. Ніхто не знає, скільки в цьому місті молодих хлопців і добрих коней, їх ніколи ніхто не рахував. Я побував у краях, де війни не було, мабуть, років сімдесят, тож там люди взагалі не мають прізвищ, не знають одне одного. Лиш там, де точиться війна, є такі як слід списки і реєстрація, і чоботи паками, і зерно лантухами, там кожну людину і кожну худобину візьмуть на облік і відберуть. Бо ж відома річ, що без війни порядку нема!”

На думку цього персонажа, війна — необхідність у житті людства. А як думаєте ви?

Уривки аналізуємо не за наявністю опису битви або війни, а виявляємо позицію автора через художню деталь, зображувальні засоби мистецтва слова, визначаємо причину або наслідки конфлікту в цьому епізоді.

За твором В.Скотта “Айвенго”:

— “За легендою, тут колись проживав казковий вонтлейський дракон; тут відбувались запеклі битви у пору міжусобних війн Білої та Червоної Троянд; і тут же в давнину збирались ватаги тих сміливих розбійників, подвиги і діяння яких прославлені в народних піснях” (”Запеклі битви”, тобто не на життя, а на смерть, міжусобна війна (між громадянами одйої держави за владу, землю); розбій завжди вважався злочином, а в УНТ оспівуються народні месники, захисники скривджених.)

За твором М.Гоголя “Тарас Бульба”

Pages: 1 2

Збережи - » Урок на тему художники слова проти війни . З'явився готовий твір.