Улюблена героїня А. С. Пушкіна в романі «Євгеній Онєгін». Оцінка: 5 Тетяна, мила Тетяна! А. С. Пушкін, «Євгеній Онєгін». У російській літературі існує безліч прекрасних образів, але одним з найпривабливіших і милих є Образ Тетяни Ларіній у романі Олександра Сергійовича Пушкіна «Євгеній Онєгін».

Тетяна - це проста провінційна дівчина з небагатої дворянської сім’ї. Із самого дитинства вона відрізнялася від Своїх однолітків: Дитя сама, у юрбі дітей Грати й стрибати не хотіла И часто цілий день одна Сиділа мовчачи у вікна. Більше всіх забав і ігор Тетяна любила слухати страшні оповідання няньки. Тетяна була замислена, «дика, сумна, Мовчазна».

Автор не дає нам повного опису зовнішності Тетяни, говорячи лише, що вона не була настільки гарна, як її сестра Ольга, тому що головне для нього було описати щиросердечні якості й внутрішній мир героїні. Тетяна була дуже романтичной Дівчиною, вона любила французькі романи, «вони їй заміняли всі». Часто Таня представляла себе героїнею цих книг. Тетяна Була близька до народу. Вона любила різні гаданья, вірила снам і пророкуванням

Разом із кріпосними дівчинами водохресними Вечорами ворожила. Щоб довідатися свою долю: Служниці із усього двору Про панянок своїх ворожили И їм обіцяли щороку Мужьев військових і похід. Пушкіна, намагаючись підкреслити народності своєї героїні, дав їй просте російське ім’я, хоча тоді так називали тільки Селянських дівчин

Навіть знаючи російський мова гірше французького, Тетяна була «російська душою». Протягом усього роману Відчувається її сильна любов до природи: Вона любила на балконі Попереджати зорі схід, Зірок зникає хоровод. Побачивши вперше Онєгіна, вона прийняла його за свій ідеал, що чекала все життя: Ти в сновиденьях мені був, Незримий, ти мені був вуж милий, Твій дивовижний погляд мене млоїв, У душі твій голос лунав. У листі, написаному Тетяною до Онєгіна, відчувається щира й глибока любов. Вона нікому не може розповісти про свої Почуття, тому що її ніхто не розуміє

Тетяна спробувала поділитися своїми думками з нянькою, але та її теж не зрозуміла, тому Що була занадто стара й нетямуща. Онєгін, одержавши листа, не відповів їй взаємністю: Даремні ваші досконалості: Їх зовсім не гідна я. Він не зрозумів всієї глибини почуттів Тетяни. Онєгін - повна протилежність Тани. Він з раннього віку звик обертатися в колах вищого суспільства, де Майже всі розмови складаються із пліток і порожньої балаканини. Цілими днями він роз’їжджає по балах і святам, спить до обіду, А по ночах розважається: Він, шумом балу стомлений, И ранок опівночі обратя, Спокійно спить у тіні блаженній Забав і розкоші дитя

Тетяна ж встає зі світанком сонця й з молитвою зустрічає новий день. Онєгін ставиться до всьому поверхово: у театр він Ходить для того, щоб здатися, книги читає, тому що це модно. У вихованні Онєгін також відрізняється від Тетяни. Спочатку його виховувала гувернантка, потім француз, що «не докучав мораллю строгої», а потім і «його прогнали знадвору».

Вихователькою Тетяни була її нянька, що розповідала їй стародавні преданья й казки. Вона була з Таней постійно. У Її образі легко вгадати няньку самого Пушкіна - Орисю Родіонівну. Тетяна з дитинства звикла ставитися до всьому вдумливо й Уважно, у тому числі й клюбви.

Любов для неї була почуттям, посланим Богом, а Онєгін утомився від любові вже в такому Молодому віці. Після дуелі з Ленским Онєгін їде із села. Тетяна кілька разів бувала в будинку в Онєгіна й читала його книги. На деяких сторінках збереглися замітки й записи хазяїна. Тетяна починає розуміти, який Онєгін насправді: …

Слів модних повний лексикон?… Уж не чи пародія він? Навіть розібравшись у характері Онєгіна, Тетяна не перестала його любити. Приїхавши в Москву й вийшовши заміж за генерала, Тетяні довелося з’являтися у вищому світлі. Вся аристократія й знать Дуже поважали Тетяну, тому що вони розуміли, що вона відрізняється від більшості своїх шляхетностей душі, спокійним, не Зухвалою поведінкою, увічливістю з усіма, умінням поводитися просто й гідно.

Не холодна, не балакуча, Без погляду нахабного для всіх, Без домагань на успіх, Без цих маленьких кривлянь, Без наслідувальних витівок… Онєгін, увидя загальна повага до Тетяни, закохався в неї й написав їй лист із признаньем. Але його почуття не були так Глибокі, як любов Тетяни кнему.

Не одержавши відповіді, він сам приїхав до неї. Тетяна усе ще любила Онєгіна, але відмовила Йому, тому що вона дуже поважала свого чоловіка: Але я іншому віддана; И буду століття йому вірна. У душі Тетяна залишилася колишньої, вона, не замислюючись, поміняла copyright