На картині бачимо відомого композитора, що сидить на крамниці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля густо покрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже листю недовго тремтіти на вітрі, тільки-но тримаючись на галузях. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, тільки-но видно комірець білої сорочки й краєчок краватки. Він сидить, закинувши одну ногу на іншу, підперши голову рукою, а ліктем опираючись на поруччя, Петро Ілліч задумався, напевно, прислухаючись у лише йому зрозумілі звуки, які створюють цей осінній день. Чайковський слухає українську природу, шелест листів, які тихо лягають біля, і перекладає, напевно, ці звуки у свої чарівні ноти, які згодом зазвучать у всім світі