Тваринний мир - один з найважливіших біологічних ресурсів, наше національне й світове надбання. Винятково велике средообразующее значення диких тварин, що забезпечують родючість ґрунтів, чистоту вод, запилення квіткових рослин, трансформацію органічної речовини в природні й антропогенні екосистемах.

Розмаїтість тваринного миру Білорусі в цей час представлено 457 видами хребетних тварин і більше 20 тис. видів безхребетних тварин. Ссавці представлені 73 видами. Серед них одним з унікальних є біловезький зубр, чисельність якого зараз досягла 472 особин. У лісах північної частини республіки живе не менш 100 ведмедів. На відміну від більшої частини території Європи, де вовк винищений, у Білорусі налічується близько 2 тис. особин. Серед хребетних тварин, найбільшою розмаїтістю відрізняються птахи, число видів яких (305) в 2 рази перевищує число видів ссавців, що плазують і земноводних разом узятих. Із плазуючих зустрічається 1 вид черепах, 3 - ящірок і 3 - змій. З амфібій живе 2 види тритонів і 10 видів загону безхвостих. У складі іхтіофауни 59 видів риб, з яких 45 ставиться до аборигенних, інші завезені для акліматизації й розведення

Мисливське-Промислові види фауни

Ряд представників фауни республіки мають ресурсне значення й використовуються в господарській діяльності. Зі ссавців Білорусі найбільше ресурсне значення мають лось, кабан, козуля, зайці - русак і біляк, білка, вовк, лисиця. Істотне значення можуть мати також олень, бобр, ондатра, американська норка й куниця

Контроль за станом популяцій і планування вилучення в системі мисливського господарства здійснюється на основі обліків чисельності найцінніших видів мисливських тварин. Однак по більшості видів точність результатів цих обліків поки невелика, до того ж вони не охоплюють всю територію республіки

Стан і тенденції зміни чисельності парнокопитних і бобра обумовлені головним чином змінами місцеперебувань, а також браконьєрством і сильним пресом вовка. Зі зрозумілої причини неможливо точно встановити кількісні показники незаконного видобутку ліцензійних видів териофауни, але безсумнівно, вони дуже великі й по розрахунках приблизно в 2-3 рази перевершують офіційні показники дозволеного видобутку. Для попередження порушення популяционной структури й відновлення чисельності з 1996 р. уведені обмеження на видобуток основних видів мисливських ссавців (лося, бобра, кабана), що відбилося на динаміку чисельності цих видів у наступні роки

Спостережувана в останні роки тенденція росту чисельності зайцеобразних, в основному зайця-русака, обумовлена різким зниженням внесення мінеральних добрив, пестицидів і гербіцидів вагроценози.

Чисельність лисиці, незважаючи на досить високий відсоток вилучення ( 30-34%) тримається на відносно стабільному, високому рівні

Чисельність ряду інших видів териофауни (особливо хутрових - ондатра й ін.) різко знизилася внаслідок браконьєрства, деяких (кріт, білка, горностай, куниця) - збільшилася, оскільки полювання на них в останні роки стали нерентабельної

Найбільш масовою групою птахів, використовуваних для спортивного полювання, є водоплавні. Помітне скорочення чисельності більшості видів водоплавних у Білорусі й у всіх сусідніх регіонах відбувалося в 1950-1960 гг. В останні роки чисельність основних мисливських видів качиних птахів початку стабілізуватися, а рідких охоронюваних видів і деяких мало популярних об’єктів полювання - навіть зростати. Основними причинами цього вважаються:

розвиток у Білорусі мережі охоронюваних водно-болотних територій і посилення загальних мір охорони птахів;

поліпшення системи ведення мисливського господарства, регламентації строків полювання й розмірів видобутку дичини;

підвищення ступеня адаптації птахів до хазяйновито змінюваного середовища;

розширення області зимівель водоплавних птахів на території республіки, приведшее до швидкого зростання видової розмаїтості зимуючих птахів і їхньої чисельності.

До найбільш масових мисливських птахів, що гніздяться, ставляться 6 видів, серед яких абсолютно домінує крижень

У цей час загальна чисельність популярних мисливських видів качиних птахів у послегнездовой період варіює від 700 до 1000 тис. особин. За період літньо-осіннього полювання в останні роки добувається біля 30-40% від зазначеної чисельності (табл.7.11).

Для видів водоплавних птахів характерно нерівномірний розподіл на території відповідно до розташування водно-болотних угідь Особливо це стає помітно в послегнездовой період, коли виведення поєднуються в зграї й утворять у найбільш предпочитаемих місцях значні скупчення. Виявлення таких місць концентрацій і їхня охорона є однієї з найважливіших заходів щодо збереження й раціональному використанню ресурсів мисливських птахів

Серед всіх видів борової дичини глухарь має особливе значення і є найбільш бажаним мисливським трофеєм. Із середини 60-х років у Білорусі відбулося помітне зниження чисельності глухаря, що торкнулося й заповідної території. ДО 90-м років негативні тенденції сповільнилися, чисельність виду стабілізувалася, а до кінця 90 років збільшилася, досягши, відповідно до анкетних опитувань, 8, 0-8,5 тис. особин. Це зв’язується з тим, що значні території, що охоплюють, післявоєнні посадки сосни досягли оптимального для перебування глухаря віку, що збільшило площу придатних для нього вгідь

Таблиця 7.11

Популяционние параметри видів водоплавних птахів Білорусі

У південних районах республіки великомасштабна меліорація Полісся в 70-х роках і інтенсифікація, що пішла за ним, господарського освоєння територій привели до значних змін умов перебування глухаря й викликали швидке скорочення його чисельності. Серед провідних факторів визначені такі, як прискорення сукцессионних змін місцеперебувань через порушення гідрорежиму в заболочені й прикордонні з болотами лісових масивах, посилення експлуатації лісових ресурсів і відомість високовозрастних лісових масивів, розширення мережі доріг, розчленовування лесо-болотних масивів великими сільськогосподарськими територіями на фрагменти

Крім глухаря з видів борової дичини певне значення мають рябчик, тетерев і вальдшнеп. Однак у цей час інтерес до них значно знизився, а репрезентативний облік запасів і видобутку отсутствует.

Чисельність польової пернатої дичини, до якої ставляться сіра куріпка й переспівав, піддана дуже сильним коливанням по роках. Проте, досить коректного й регулярного обліку їхньої чисельності й видобутку в період полювання дотепер не налагоджено. Судити про чисельність цих і інших видів, що є другорядними по значимості об’єктами полювання, можна тільки на підставі експертних оцінок і екстраполяционних розрахунків (табл.7.12).

Таблиця 7.12

Оцінка чисельності лісових і луго-польових мисливських видів птахів

Pages: 1 2

Розміщено Зоологія февраля 6, 2012 Lessons

Тваринний мир