Багатий був Великий Новгород… Жоден російське місто за старих часів не вів такої великої торгівлі, як Новгород.

Долілиць по Дніпрові новгородські купці постійно їздили в Київ, а з Києва заводили торгівлю й з купцями грецькими. Рано завели новгородци торговельні зносини з північно-східними інородцями фінського плем’я - югрой (за рікою Печорою, у гір Уральських). Привозили їм новгородци залізні вироби: ножі, сокири - і за те брали в них дорогі хутра, які потім продавали купцям західним. Їздили новгородци також у Ськандинавію, і взагалі торгували на узбережжях Балтійського моря. Привозили вони туди товари грецькі й східні.

Особливо розвилася й процвітала на заході торгівля Новгорода з містом Висби на острові Готланді…У Новгород купців готських приїжджало так багато, що вони завели в Новгороді свій торговельний двір - «готський» і своя церква - «варязьку».

Пізніше (в XIV столітті) німецькі міста Балтійського моря ськлали торговельний союз. Союз цей називався «Ганза». Він перебив у Готланду майже всю торгівлю з Новгородом. На чолі цього союзу стояло місто Любек.

Німецькі купці приїжджали в Новгород звичайно два рази в рік: одні взимку - сухим шляхом, інші влітку - водою…

Для проведення судів по Неві й Ладожському озеру німецькі купці наймали новгородських лоцманів (провідників). Потім інші лоцмани проводили їхнього суду через волховськие пороги. У Гостинополья на Волхові іноземні товари обкладалися митом.

У Новгороді німецькі купці трималися особняком від новгородцев. У них був свій німецький двір, де вони жили й куди ськладали свої товари…

Тим же водним шляхом їздили за кордон з товарами й самі новгородци. Досить часто відвідували вони Любек, Готланд і прибалтійські міста…

З товарів, які німці привозили в Новгород, перше місце займали сукна різних сортів. Особливо в ході в росіян були червоні сукна. Привозили також німці у великій кількості вино й пиво, металеві речі, шовк, шкіру, пергамент, ськло та інше.

Новгородци же, головним чином, продавали німцям хутра й шкіри. Хутра становили головне багатство Новгорода. Хутра одержував Новгород зі своїх віддалених північних володінь. Крім того, ськуповували німці в Новгороді льон, коноплі й віськ…

Земля новгородська не могла робити хліби в достатній кількості для їжі місцевого населення. Тому Новгород постійно мав потребу в підвозі хліба з інших російських земель. Спочатку хліб у Новгород привозили з півдня, з Київської землі. Потім, особливо коли в XIII столітті Київську Русь розгромили татари й вона запустіла, житницею для Новгорода зробився Суздальсько^-Владимирський край…

Купці новгородські також становили артілі або товариства (братчини)…Кожне товариство перебувало під заступництвом якої-небудь церкви…У товариств були свої виборні старости. Самим більшим і впливовим торговельним товариством було «Іванівське купецтво» - при церкві св. Іоанна Предтечи на Окопах.

(З роботи В. Крилова «Пан Великий Новгород»)

Торгівля Новгорода

Розповіді по російської історії. М., 1995. С. 103-104.