У головного героя роману «Каспар Хаузер» був прототип - реально існуюча людина, про яке багато писали й говорили у всій Європі. Він з’явився раптом в 1828 р. у Нюрнберге, цей юний незнайомець років шістнадцяти або сімнадцяти, чиє минуле було обкутано таємницею й чиїм недовгим життям незабаром була насильно перервана

Роман починається з опису подій у Нюрнберге влітку 1828 р. Жителі міста довідаються, що в кріпосній вежі під стражів утримується юнак років сімнадцяти, котрий нічого не може про себе розповісти, тому що говорить не краще дворічної дитини, приймає від стражників тільки хліб і воду й ходить на превелику силу. На аркуші паперу він зміг написати своє ім’я: Каспар Хаузер. Деякі припускають, що це печерна людина, інших - що він просто недорозвинений селянин. Однак зовнішність юнака - бархатиста шкіра, білі руки, хвилясті світло-каштанові волосся - суперечить цим припущенням. При незнайомці знайшли лист, з якого виявляється, що в 1815 р. хлопчика підкинули в бідняцький будинок, де протягом багатьох лет він був позбавлений спілкування з людьми. Улітку 1828 р. його вивели з укриття й, указавши дорогу в місто, залишили одного влесу.

Бургомістр міста пан Биндер припускає, що юнак є жертвою злочину. Інтерес до найди зростає, на нього приходять подивитися юрби народу. Особливий інтерес до нього проявляє вчитель Даумер, що годинниками сидить із ним і, поступово привчаючи Каспара розуміти людську мову, довідається дещо про його минуле. Але відповісти на питання про те, хто його батьки й хто тримав його в підземелля, парубок як і раніше не може. Учитель Даумер, узагальнивши всі свої спостереження, публікує в пресі статтю, особливо відзначаючи чистоту душі й серця Каспара й роблячи припущення про його шляхетне походження. Висновки, зроблені Даумером, стривожили деяких членів окружного керування, і магістрат міста Нюрнберга на чолі з бароном фон Тухером вирішує звернутися до президента Апеляційного суду статському радникові Фейєрбахові, що проживає в місті Ансбахе, за радою й допомогою. На настійну вимогу Фейєрбаха опікуном Каспара призначають Даумера, що продовжує відкривати Каспару мир речей, кольори, звуків, мир слова. Учитель не утомлюється повторювати, що Каспар - це сьогодення чудо й що його людська природа безгрішна

Один раз у будинок учителя підкидають записку із застереженням від можливих неприємностей. Даумер сповіщає про це поліції, поліція - Апеляційному суду. З окружного керування в магістрат Нюрнберга приходять вказівки підсилити нагляд за Каспаром, тому що останній цілком може щось приховувати. Чим більше Каспар довідається про реальний світ, тим частіше йому сняться сни. Один раз Каспар повідомляє Даумеру, що він часто бачить у сні якусь прекрасну жінку, палац і інші речі, які його дуже хвилюють, а коли він згадує про їх наяву, те йому робиться смутно. Він постійно думає про цю жінку й упевнений, що вона його мати. Даумер намагається переконати Каспара, що це всього лише сон, тобто щось нереальне й не має нічого загального з дійсністю. Каспар уперше не вірить учителеві, і від цього сум його ще більше підсилюється

Даумер і Биндер пишуть лист Фейєрбахові, де розповідають про сни юнака й про його почуття. У відповідь Фейєрбах радить Каспару зайнятися верхівковою їздою й частіше бувати на повітрі. При черговій зустрічі Фейєрбах дарує юнакові прекрасний зошит, у якій той починає вести щоденник. Увага суспільства до Каспару не слабшає, його часто запрошують у гості в знатні сім’ї. Один раз Даумер, що супроводжував Каспара, знайомить із важливим іноземцем по імені Стэнхоп, якому вдається заронити сумнів у душу опікуна щодо його підопічного. Даумер після цієї розмови починає уважно стежити за Каспаром, намагається викрити його в нещирості або в неправді. Особливо неприємний опікунові категорична відмова Каспара прочитати йому запису із щоденника. Каспара не залишає почуття занепокоєння, він перебуває в глибокій замисленості. Один раз, гуляючи в саду біля будинку, він бачить незнайомця із закритим тканиною особою. Незнайомець підходить до Каспару й ударяє його ножем у голову. Злочинця, що ранив Каспара, поліція не знаходить

Радник Фейєрбах, зібравши воєдино всі відомі йому факти, пише доповідну записку королеві, де затверджує, що Каспар Хаузер є нащадком якогось знатного роду й що його дитиною усунули з палацу батьків, щоб у правах спадщини затвердився хтось іншої. У цьому прямолінійному викритті Фейєрбах прямо вказує на конкретну династію й на деякі інші подробиці. У відповіді, присланій з канцелярії короля, Фейєрбахові пропонується мовчати до повного з’ясування обставин. Даумер, наляканий замахом на Каспара, домагається дозволу поміняти місце проживання юнака

Опікункою Каспара стає пані Бехольд. Химерна й надто енергійна, вона намагається спокусити парубка. Коли ж наляканий Каспар ухиляється від її ласк, вона обвинувачує його в безтактному поводженні стосовно її дочки. Змучений Каспар мріє покинути цей будинок. Пан фон Тухер, оцінивши обстановку й пошкодувавши Каспара, погоджується стати його черговим опікуном. У будинку Тухера панують тиша й нудьга, опікун, будучи людиною строг і небалакучим, спілкується з Каспаром рідко. Каспар сумує, його душу шукає більше щирої прихильності, його знову терзають дурні передчуття

Один раз юнакові приносять лист, а разом з ним - подарунок у вигляді персня з діамантом. Автор листа лорд Генрі Стэнхоп незабаром прибуває в місто власною персоною й відвідує Каспара. Стэнхоп здивований привітністю Каспара й готовністю вести з ним довгі й відверті бесіди. Каспар радий тому, що Стэнхоп обіцяє взяти його із собою й показати мир. Той обіцяє також відвезти Каспара в далеку країну до його матері. Тепер вони часто бачаться, разом гуляють, розмовляють. Стэнхоп подає прохання в магістрат про опікунство над Каспаром. У відповідь його просять надати свідчення про його добробут. Міські влада постійно за ним стежать, Фейєрбах наказує навести про нього довідки. Стає відомо яскраве, але небездоганне минуле лорда: він був посередником у темних справах, досвідченим ловцем людських душ. Не одержавши дозволу на опікунство, Стэнхоп їде, обіцяючи Каспару повернутися. Він уже встиг заронити в душу юнака надію на його прийдешнє велич

Через якийсь час Стэнхоп приїжджає в Ансбах і майстерно розташовує до себе як міське суспільство, так і Фейєрбаха. Він одержує листа, що пропонує йому знищити якийсь документ, попередньо знявши з його копію. Стэнхоп починає хвилюватися, коли якийсь лейтенант поліції Кинкель пропонує йому свої послуги й поводиться так, немов йому все известно про таємну місію Стэнхопа. Лордові вдається переконати Фейєрбаха перевезти Каспара з Нюрнберга в Ансбах. Юнак черід жити в будинку вчителя Кванта. Він як і раніше зустрічається зі Стэнхопом, але не завжди йому легко й приємно з ним:

часом у його присутності Каспар почуває якийсь страх. Почуття небезпеки зростає в нього й з появою Кинкеля, і під час моралей агресивно настроєного Кванта, Фейєрбах же, що не втратив інтересу до Каспару, публікує про нього брошуру, де прямо говорить про кримінальний характер історії Каспара. Він планує організувати таємну поїздку з метою відшукати винуватця цього злочину. Кинкель, ведучи подвійну гру, уміло розташовує до себе радника й одержує розпорядження супроводжувати його в цій поїздці

Каспар тепер часто буває в будинку фрау фон Имхоф, гарної знайомої Фейєрбаха. Через якийсь час він знайомить там із Кларою Каннавурф, молодий, дуже гарною жінкою із драматичною долею. Під час відсутності Кинкеля за Каспаром повинен стежити новий наглядач. Солдат виконує свої функції досить тактовно, переймаючись симпатією до юнака. Цьому сприяє й те, що він прочитав брошуру Фейєрбаха. Коли Каспар просить його знайти десь в іншім князівстві графиню Стефанію й передати їй лист, солдат, не коливаючись, погоджується. Тим часом в Ансбах приходить повідомлення про раптову смерть Фейєрбаха. Дочка радника впевнена, що батька отруїли й що це безпосередньо пов’язане з його розслідуванням. Стэнхоп теж уже більше ніколи не повернеться до Каспару: він покінчив із собою десь на чужині. Спроби Клари фон Каннавурф хоч якось розвеселити Каспара безуспішні. Почуваючи, що вона закохується в парубка й що щастя з ним неможливо, вона їде

Pages: 1 2