«Велика [битва] бхаратов» — давньоіндійський епос, що складається приблизно зі ста тисяч двустиший-шлок, розділених на 18 книг, і, що включає в себе безліч вставних епізодів (міфів, легенд, притч, повчань і т.д.), так чи інакше пов’язаних з головним оповіданням

У місті Хастинапур, столиці країни бхаратов, царював могутній государ Панду. По прокльоні якогось мудреця, випадково ураженого його стрілою, він не міг зачати дітей, і тому перша його дружина, Кунти, що володіла божественним заклинанням, викликала одного за іншим бога справедливості Дхарму - і народила від нього Юдхиштхиру, бога вітру Ваю - і народила від нього Бхиму, або Бхимасену, царя богів Индру - і народила Арджуну. Потім вона передала заклинання другій дружині Панду Мадри, що від небесних братів Ашвинов (Диоскуров) народила близнюків Накулу й Сахадеву. Всі п’ять синів уважалися за законом дітьми Панду й іменувалися пандавами.

Незабаром після народження синів Панду вмер, і царем у Хастинапуре став його сліпий брат Дхритараштра. У Дхритараштри і його чоловік і жінка Гандхари були одна дочка й сто синів, які по одному зі своїх предків іменувалися кауравами, і серед них цар особливо відрізняв і любив свого первістка Дурьодхану.

Довгий час пандави й каурави разом виховуються при дворі Дхритараштри й здобувають велику славу своїми пізнаннями в науках, мистецтвах і особливо військовій справі. Коли вони досягають повноліття, їхній наставник Дрона влаштовує при великому скупченні народу військові змагання, на яких і пандави, і каурави виявляють незрівнянну майстерність у стрілянині з лука, двобоях на мечах, палицях і списах, керуванні бойовими слонами й колісницями. Найбільше успішно бореться Арджуна, і лише один з учасників змагань не уступає йому в спритності й силі - безвісний воїн по імені Карна, що згодом виявляється сином Кунти від бога сонця Сурьи, породженим нею ще до шлюбу з Панду. Пандави, не знаючи походження Карни, обсипають його глузуваннями, яких він ніколи їм уже не зможе простити, а Дурьодхана, навпаки, робить його своїм другом і віддає йому у володіння царство Ангу. Незабаром після цього між пандавами й завидующими їм кауравами поступово розпалюється ворожнеча, тим більше що спадкоємцем царства бхаратов за звичаєм повинен стати не претендує на нього каурав Дурьодхана, а старший з пандавов - Юдхиштхира.

Дурьодхане вдається переконати свого батька на час вислати пандавов у місто Варанавата, що перебуває на півночі царства. Там для братів вибудуваний смоляний будинок, що Дурьодхана наказує підпалити, щоб всі вони згоріли заживо. Однак мудрий Юдхиштхира розгадав злочинницький задум, і пандави разом зі своєю матір’ю Кунти таємним ходом вибираються з пастки, а в будинку згоряють випадково заблукали туди старчиха з п’ятьма її синами. Виявивши їхні останки й прийнявши їх за пандавов, жителі Варанавати зі скорботою, а Дурьодхана із братами собі на радість затвердилися в думці, що сини Панду загинули

Тим часом, вибравшись зі смоляного будинку, пандави йдуть у ліс і живуть там з під видом брахманів-пустельників, тому що побоюються нового підступу Дурьодхани. У цей час пандави роблять багато славних подвигів; зокрема, хоробрий Бхима вбиває ракшасу-людоеда Хидимбу, покусившегося на життя братів, а також інше чудовисько - ракшасу Бану, що вимагало від жителів невеликого міста Экачакра щоденних людських жертв. Один раз пандави довідаються, що цар панчалов Друпада призначив сваямвару - вибір нареченого нареченою - для своєї дочки красуні Драупади. Пандави йдуть у столицю панчалов Кампилью, куди вже зібралося,

щоб посперечатися за руку Драупади, безліч царів і царевичів. Друпада запропонував нареченим-здобувачам послати в мету п’ять стріл із чудесного божественного лука, але ніхто з них не зміг навіть натягнути його тятиву. І тільки Арджуна із честю витримав випробування, після чого, по слову Кунти, Драупади стала загальною дружиною всіх п’ятьох братів. Пандави розкрили Друпаде свої імена; і про те, що їхні суперники живі, відразу довідалися каурави в Хастинапуре. Дхритараштра, незважаючи на заперечення Дурьодхани й Карни, запросив пандавов у Хастинапуру й віддав їм у володіння західну частину свого царства, де вони вибудували для себе нову столицю - місто Индрапрастха.

Багато років Юдхиштхира і його брати щасливо, у достатку й пошані жили в Индралрастхе. Вони почали військові походи на північ, південь, захід і схід Індії й скорили багато царств і землі. Але разом з ростом їхньої могутності й слави росли заздрість і ненависть до них кауравов. Дурьодхана посилає Юдхиштхире виклик на гру в кості, від якої той за правилами честі не вправі був ухилитися. У супротивники йому Дурьодхана вибирає свого дядька Шакуни, искуснейшего гравця й не менш митецького ошуканця. Юдхиштхира дуже швидко програє Шакуни всі свої багатства, землі, худобу, воїнів, слуг і навіть власних братів. Тоді він ставить на кін самого себе - і програє, ставить останнє, що в нього залишилося, прекрасну Драупади, - і програє знову. Каурави починають знущатися із братів, що стали за умовами гри їхніми рабами, і особливо ганебним приниженням піддають Драупади. Отут Бхима вимовляє обітниця смертельної помсти, а коли лиховісним словам обітниці вторить виття, що передвіщає лихо, шакала й чуються інші грізні ознаки, зляканий Дхритараштра звільняє Драупади від рабства й пропонує вибрати їй три дарунки. Драупади просить одного - волі для своїх чоловіків, але Дхритараштра разом з волею повертає їм і царство, і все інше, що було ними втрачене

Однак тільки-но палдави повернулися в Индрапрастху, Дурьодхана знову викликає Юдхиштхиру на злощасну гру. За умовами нової гри - а Юдхиштхира знову неї програв - він повинен разом із братами на дванадцять років піти у вигнання й після закінчення цього строку ще один рік із прожити в якій-небудь країні

Пандави виконали всі ці умови: дванадцять років, переборюючи нестаток і багато небезпек, вони прожили в лісі, а тринадцятий рік як простих слуг провели при дворі пануючи матсьев Вирати. Наприкінці цього року на країну матсьев напали каурави. Військо матсьев на чолі з Арджуной відбило цей набіг, по подвигах воєначальника каурави довідалися Арджуну, але строк вигнання рке минув, і пандави могли не приховувати далі свої імена

Пандави запропонували Дхритараштре повернути їм їхнього володіння, і той спочатку був схильний погодитися з їхньою вимогою. Але властолюбний і підступний Дурьодхана зумів переконати батька, і тепер війна між пандавами й кауравами стала неминучої

До Курукшетре, або полю Куру, на якому призначено було відбутися великій битві, стягаються незліченні полчища воїнів, тисячі колісниць, бойових слонів і коней. На стороні кауравов, по боргу підданих Дхритараштри, борються їхній двоюрідний дід мудрий Бхишма й наставник царевичів Дрона, друг і союзник Дурьодхани Карна, чоловік дочки Дхритараштри Джаядратха, син Дрони Ашваттхаман, царі Шалья, Шакуни, Критаварман і інші могутні й відважні воїни. Сторону пандавов приймають царі Друпада й Вирата, син Друпади Дхриштадьюмна, син Арджуни Абхиманью, але особливо важливу роль у битві грає вождь роду ядавов Кришна - земне втілення бога Вишну, що по обітниці сам не має права боротися, але стає головним радником пандавов.

Перед самим початком бою Арджуна, об’їжджаючи війська на колісниці, візником якої був Кришна, бачить у таборі супротивників своїх учителів, родичей і друзів і в жаху перед братовбивчою битвою роняє зброю, викликуючи: «Не буду боротися!» Тоді Кришна вимовляє йому своє наставляння, що одержало назву «Бхагавад-гита» («Пісня Божественного») і ставшее священним текстом індуїзму. Прибігаючи до релігійних, філософських, етичних і психологічних доводів, він переконує Арджуну виконати свій військовий борг, проголошуючи, що не плоди справи - дурними вони здаються або добрими, - але тільки сама справа, про кінцевий зміст якого смертному судити не дано, повинне бути єдиною турботою людини. Арджуна визнає правоту вчителя й приєднується до війська пандавов.

Битва на поле Куру триває вісімнадцять днів. У численних боях і двобоях один за іншим гинуть всі вожді кауравов: і Бхишма, і Дрона, і Карна, і Шалья, всі сини Дхритараштри, а в останній день битви від руки Бхими старший серед них - Дурьодхана. Перемога пандавов здається беззастережної, від незліченного війська кауравов залишаються в живі лише троє: синів Дрони Ашваттхаман, Крипу й Критаварман. Але вночі цим трьом воїнам вдається пробратися в сплячий табір пандавов і винищити всіх своїх ворогів за винятком п’яти братьев-пандавов і Кришни. Такий жахливої виявилася ціна перемоги

Pages: 1 2