Сучасні вчені думають, що інформація про три групи руссов сходить до другої половини IX в. Ототожнення двох груп - Куяби й Славии із центрами, зазначеними російськими літописами, а також вихантийськими й західноєвропейськими хроніками, не викликає праці. Куяба - це земля галявин з Києвом, а Славия - це область ільменських словен у Волхова.

Набагато сутужніше вирішити загадку Арсании. Вона справжня російська Атлантида. Ні Повість минулих літ, ні Новгородський перший літопис, ні грецькі історики, ні європейські хроністи її не знають. Тому існують самі різні версії. Одні історики поміщають Арсанию в Карпат, інші біля Уралу, треті - на Тамані, а четверті відносять до Ськандинавії. І це далеко не весь перелік гіпотез.

Сходознавці висловлюються за північно-східного розташування Арсании, десь у районі Ростова - Белоозера. Це припущення підкріплюється археологічними розкопками. Тут знайдено багато ськарбів арабських срібних монет, одержуваних жителями тутешніх областей у ході торговельних операцій із продажу хутр, меду й олова (або свинцю) східним купцям. Так само недалеко від Ростова на місці Саарського городища виявлений торгово-ремісничий центр із постійним поселенням вихідців зі Ськандинавії.