Конфуціанство відповідає на всі питання, які встають перед людиною в його складному й заплутаному житті, допомагає йому визначити його місце у Вселеної, роль в історії, положення серед людей. Це, безсумнівно, пов’язане з тим, що навчання було створено в результаті довгих міркувань над своїм непростим життям людиною, що знайшов щиросердечну рівновагу й знайшла спокійну впевненість у правильності своїх учинків. Він розробив власну систему правил, які дозволяли жити й трудитися в цьому суперечливому світі. Ця система, не занадто упорядоченно викладена учнями в “Лунь юй” , протягом 25 століть підтримує моральний дух китайського народу, дозволяє йому вижити незважаючи на величезні труднощі. І вони борються з ними, вони покірно сприймають їх як покарання. Може бути й нам варто переглянути підхід до релігії, що всю відповідальність покладає на Бога, і теж дати людині конкретні рекомендації, як поліпшувати цей мир крок за кроком, удосконалюючи себе, допомагаючи вдосконалюватися іншим. Нехай це називається шлях до бога (західний “дао” ) , шлях у рай на землі, але не шлях у рай як у загробне царство. Людина боїться невідомості після смерті - такий інстинкт, і не може заради цього йти проти себе, своїх почуттів, емоцій, низинних бажань. Але заради власного щастя, щастя своїх дітей - адже це теж природно - він готовий на багато чого. Особливо російська людина, якій далекі західні норми моралі й незрозуміла східна мудрість. Об’єднати Захід і Схід у новій системі, у новому навчанні, у релігії, нарешті, - от гідне заняття для вченої людини, от перспектива розробки даної теми: щоб криза усередині людини на рубежі століть не перейшов у всесвітню кризу, у хаос, в апокаліпсис XXI століття. Або щоб урятувалася хоча б частина людства, що буде розмножуватися й дасть нову расу людей, сильних, розумних, шляхетних… Знаючих, що сенс життя - саме життя

Список літератури

1. Ушков А. М. Китайско-конфуцианский культурний ареал. “Захід і Схід. Традиції й сучасність” . М., 1993.
2. Людина. Мислителі минулого й сьогодення про його життя, смерть і безсмертя. Древній мир - епоха Освіти. (Редкол.: И. Т. Фролов і ін. ; сост. П. С. Гуревич. - М. Политиздат, 1991.
3. Древнекитайская філософія. - М.: Думка, 1972 - Т1, Т2.
4. А. Чанишев. Курс лекцій по древній філософії. М: Вища школа, 1981.
5. Панфілова Т. В. Людина у світогляді Сходу. - М.: Знання, 1991 -64 с. - (Нове в житті, науці. Серія “Культура й релігія” ; №5) .
6. Цит. по: “Краснов А. Б. Навчання Чжу си про природу людини//Конфуціанство в Китаї. Проблеми теорії й практики. - М.: Наука, 1982.
7. Буддизм: словник. (Абаева Л. Л., Андронов В. П., Бакаєва е. П., і ін. ; Під загальної ред. Жуковській Н. Л. і ін. - М.: “Республіка” , 1992. - 287 з.
8. Цит. по: Абаев Н. В. Чань-Буддизм і культурно-психологічні традиції в середньовічному Китаї - Новосибірськ: Наука, 1989.
9. А. Е. Лук’янов. Людина й “олюднений” мир у древнекитайской філософії. Філософія закордонного Сходу про соціальну сутність людини: Сб. наукових праць. М.: Видавництво УДН, 1986.

Pages: 1 2 3 4