Соціально-Економічний розвиток Австро-Угорщини був таким саме строкатим, як і її національний склад. Найбільш розвиненими землями в складі імперії були Австрія та Чехія, де були зосереджені основні індустріальні потужності, зокрема заводі «Шкода». Німецькі фірми й банки вкладали значні капітали в економіку Габсбурзької імперії, отримуючи за відсутності конкуренції з боку британського й французького капіталу надприбутки.

Прага, Відень і Будапешт за своєю оснащеністю й зовнішнім виглядом не поступалися найбільш розвиненим європейським містам. У великих містах імперії діяла система очищення води, дороги були вимощені бруківкою, курсували трамваї, вулиці освітлювалися газовими та електричними ліхтарями. Проте на селі життя нітрохи не покращувалося. Харчування, побут, рівень освіченості залишалися майже такими, як і сто років тому

«Фактично поодинокими зв’язками, які селянин підтримував з державою, був його щорічний податок та ще набір до війська чи на громадські роботи. Держава не стала інститутом, який селянин, тобто переважливий маса населення, вважав своїм, а залишалася для нього іноземною, страшною, а годиною й ненависною організацією. Гнів, який селяни століттями накопичували проти феодалів, тепер обернувся проти бюрократів та інших представників нового соціально-економічного порядку з міста…».

В українських землях у складі Австро-Угорської імперії розвивалися галузі економіки, пов’язані з металообробкою та машинобудуванням, видобутком нафти (в 1903 р. отут було видобуто близько 5 % світової нафти), солі, озокериту, деревообробна, лісопильна й паперова промисловості. Серед кампаній переважали німецькі, австрійські та французькі. І в Галичині, і в Закарпатті, й у Північній Буковині родючі землі в більшості належали угорським, румунським і польським землевласникам, а українські селяни, маючи невеликі земельні наділи, наймалися до поміщиків на роботові

У цілому за рівнем економічного розвитку Австро-Угорщина суттєво поступалася провідним країнам Європи та США.