Найбільшим досягненням Фолкнера з’явилася його знаменита трилогія про Сноупсах: «Сільце» (1940), «Місто» (1957), «Особняк» (1960). Сноупси нові люди на Півдні. Поступово вони витісняють стару плантаторську аристократію й самі посідають командні місця. Цей процес піднесення Сноупсов і зображується в трилогії Фолкнера. Уособленням «сноупсизма», його страшних, руйнівних сторін виступає Флем Сноупс, або, як його називає письменник, «Головний Сноупс».

В «Сільці» зображується початок його кар’єри. Флем Сноуде служить прикажчиком у поселенні Французова Балка в місцевого багатія Уорнера. Він жениться через гроші на його вагітній дочці, а потім із сім’єю переїжджає в місто Джефферсон. В «Місті» розмах його діяльності збільшується. Флем продовжує свою хижацьку практику, поступово прибирає до рук міські фінанси, стає президентом банку

В «Особняку» фігура Флема Сноупса виростає до величезних розмірів. Президент банку Флем Сноупс здійснює свою владу, над містом і округою. Сноупси представляють мир грошових відносин, настання нової, капіталістичної епохи. На сторінках романів поступово виростає поняття «сноупсизма» - зла, пов’язаного з новими грошовими відносинами. Фолкнер, як гуманіст, відкидає, жорстоко критикує його. Саме в критику, у викритті «сноупсизма» полягає одне з достоїнств трилогії про Сноупсах. Письменник не жалує фарб, щоб показати руйнівну силу «сноупсизма», його жорстокість і каліцтво: «Сноупси заполонили Джефферсон, як змії або хижі лісові звірі». «Вони просто всі були Сноупси, як колонії пацюків або термітів - це просто пацюка й терміти». Найбільш вражаючі, типові риси Сноупсов знайшли відбиття в образі Флема Сноупса, безперечному досягненні письменника. У характері Флема вражає цілковиту відсутність людяності, аморализм, доведений до крайніх меж, незвичайно низький інтелектуальний рівень, механічний автоматизм. Запам’ятовуються його безперервна жуйка, абсолютна байдужість до людей і в той же час його жорстока корисливість, безмежна нахабність, руйнівний характер його діяльності. Флемг примітивний, але у своїй щоденності, повсякденності він страшний

Деякі критики вважають, що Фолкнер значно лише своїм запереченням. Навряд чи із цим можна погодитися

У трилогії чимало позитивних персонажів. Це Гевин Стивене, окружний прокурор, його сестра Мегги, дрібний торговець Ретлиф, Чарлз Маллисон, племінник Стивенса й багато хто інші. Важливіше інших образ Гевина Стивенса, що проходить через багато романів письменника. Гевин Стивене - гуманіст. Він бачить зло в «сиоупсизме», розуміє шкідливий характер діяльності Флема й бореться сним.

Фолкнер пише нелегко. Стилістика його романів складна. Вона включає й потік свідомості й вставні новели, і авторський коментар. Постійно зміщається час дії: оповідання про наполяжете м перемежовується з відступами в минуле, внутрішні монологи персонажів збагачують характери. Створюючи трилогію про Сноупсах, Фолкнер часто звертався до американського фольклору, Звідки він запозичив фантастичні оповідання, незвичайні події, народний гумор