(ЖанБатіст Гренуй, який згодом матиме флакон парфумів і вже бачитиме себе античним Прометеем, хоча порівняння подвигу Прометея, який викрадає вогонь у Зевса, щоб віддати його людям, просто абсурдна. Гренуєва мета позбавлена гуманізму. То він бачить себе Великим Імператором, Творцем і Богом, перед яким будуть схилятися всі. По суті, він прагне влади “надлюдини”.

Вчитель. Як бачимо, облагородити та виправити цей світ Гренуй прагне через власну велич, а загальнолюдські цінності для нього не мають жодного значення.

Чи можна на мить уявити собі, що перед нами стоїть Гренуй з дивопарфумами в руках? Не тільки уявити, але і допустити не маємо права появи Гренуя. Адже коли закінчаться дивопарфуми, то йому знадобиться знову вбити двадцять п’ять красунь, і так буде безкінечно. Жахлива картина.

Якщо ми живемо на цій землі, то тільки нам, цивілізованим людям, під силу творити добро, боротися зі злом, утверджувати загальнолюдські цінності, не бути байдужими.)

Вчитель. Все це так. Ніхто не заперечує падіння моральності і духовності в суспільстві. Але питання в тому, щоб ми не запізнилися. Автор своїм романом попереджає людство, що наша цивілізація уже дає духовні тріщини, через які може пролізти Гренуй із власним флаконом парфумів у руках. Не випадково автор, використовуючи елементи детективного жанру, розпочинає розповідь про злого “генія”, звертаючись не до сучасності, а до віддаленої історичної доби — XVIII ст. Дія в романі відбувається у Франції — столиці французької революції. Випадковості тут нема.

1.Як називалася історична доба XVIII ст.? (Доба Просвітництва.)

2.Назвіть імена представників доби Просвітництва. (Вольтер, Руссо, Дідро, Гете, Шиллер.)

Яка ідея володіла просвітителями? Ідея створення “царства розуму”. Виховані на ідеях Великої французької революції, просвітителі мріяли за допомогою освіти, розумового начала, побудувати гуманне суспільство. Революція мала катастрофічні наслідки, але прагнення до свободи, до держання прав людини, до гуманних цінностей як пріоритетів розвитку людської цивілізації вона пробудила. Однак в Європі не були створені політичні системи, основою яких би стали гуманні та загальнолюдські цінності в єдності із соціальноекономічним розвитком країн.

Згадаймо “Людську комедію” О.Бальзака, який звернув увагу на розвиток капіталістичних відносин у XIXст., на посилення “влади золота”. Саме вони спричинили духовну кризу. У XX ст. з’являється Ф.Кафка з новелою “Перевтілення”, Є.Йонеско з “драмою абсурду” “Носороги”, Ф.Дюрренматт з твором “Гостина старої дами”, в творчості яких відображена духовна криза, яка стає загрозливою. Отже, Зюскінд повертає нас в епоху Просвітництва, щоб підкреслити, що вона представлена не тільки світлими, а й “темними геніями”,’відомими своєю аморальністю (де Сада, СенЖюста, Фуше, Бонапарта). Поява таких страшних постатей, як Гітлера і Сталіна, тільки підтверджує позицію Зюскінда, що гренуї народжуються не на пустому місці. Породження Гренуя — це вже наслідки духовної кризи, яка стає загрозливою, і якщо людство не виробить нові правила громадянського суспільства, буде мовчки спостерігати негативні явища, то своєю байдужістю і потягом до матеріального народить нових злих “геніїв”. Отже, зображуючи Гренуя, автор на рівні смислового підтексту сюжету порушує складні моральнофілософські проблеми, пов ‘язані із сучасністю. І цене може не викликати тривогу. А все починається з почуттів дитини і середовища, в якому вона зростає.)

1. Як почував себе хлопчик у пансіоні мадам Гайяр?

(”… У зв’язку з цілою низкою труднощів, бюрократичного й технічного характеру”, як з іронією зауважує автор, нарешті “дитину без запаху” видали до пансіону мадам Гайяр”. Саме тут він почувався добре. Йому повезло, що мадам Гайяр втратила нюх і будьяке чуття тепла й людського холоду. Це була безживна жінка. Єдине, чим вона переймалася, це мати досить грошей, щоб померти вдома. Тому половину грошей мадам Гайяр витрачала на вихованців, а половину залишала собі. Очевидно, що діти недоїдали.)

(Для малого Гренуя установа мадам Гайяр була просто благодаттю. Тут він процвітав. Гренуй був живучий, як витривала бактерія, і невибагливий. Затишок, прихильність, ласка, любов — без них він спокійнісінько обходився. Хлопчик став кліщем, який жив у власній оболонці, чекаючи на кращі часи. Він не дав світові ні усмішки, ні крику, ні блиску очей, ані власного запаху. Тільки мадам Гайяр могла годувати це потворне дитя, бо не відчувала, що дитя не має запаху, її власна душа була на замку.)

2. Чим пояснюється відраза інших дітей до малого Гренуя?

(Якщо з мадам Гайяр у “дитини без запаху” була повна гармонія, то з дітьми у хлопчика виникають проблеми. Діти відчули, що з Тренуєм щось не так. Він наганяв на них страх. Старші змовилися задушити Гренуя. Діти гидували ним, як гладким павуком, якого ніхто не хоче розчавити власними руками. Не відчуваючи його запаху, вони боялися Гренуя.)

3. Яким було перше слово Гренуя? Як ви гадаєте, чому саме воно стало першим?

У три роки Гренуй став на обидві ноги, перше слово, яке він промовив, було “риба”. Чому? Тому що під час пологів його мати чистила рибу, стоячи біля рибної ятки, і тут, під столом, де лежали рибні тельбухи, народилося немовля.

Він вимовляв тільки іменники, власне, тільки назви конкретних речей, рослин, тварин і людей, та й то лише тоді, коли його раптом вражав запах цих речей, рослин чи людей!

Вчитель. Щодо формування Гренуєвого світобачення поміркуємо над авторським коментарем. За текстом: “З назвами предметів, що не мали запаху, тобто з абстрактними поняттями, насамперед етичного та морального характеру, у нього було найбільше прикрощів. Він ніяк не міг їх запам’ятати, плутав і, навіть коли виріс, вживав неохоче й часто неправильно: право, совість, Бог, радість, відповідальність, покірність, вдячність і таке інше. Що це все означало для нього — завжди залишалося туманним”. З прочитаного уривка виникає питання: як обставини вплинули на розвиток особистості Гренуя?

(Вплинули надзвичайно негативно. Згадаймо мадам Гайяр, яка зовсім не володіла ніяким інтелектом: “… у неї було легеньке затуманення розуму, коли наближався ще один напад мігрені, й таке саме легеньке просвітлення розуму, коли мігрень минала…)

(У мадам Гайяр, де проходило його дитинство, взагалі не йшлося про якесь виховання і навчання. За текстом: “Цілими днями він міг їсти тільки водяні супи, обходився найрідкішим молоком, перетравлював найгниліші овочі і найзіпсованіше м’ясо. За своє дитинство він пережив кір, дизентерію, вітряну віспу, холеру, шестиметрове падіння в криницю і опік грудей кип’ятком”).

Гренуй зростав без затишку, прихильності, ласки, любові. Він виживав у найжорсткішій ситуації, в якій перебував. Слова “право”, “совість”, “Бог”, “радість”, “відповідальність”, “покірність”, “вдячність”не мали запаху. А ось дерево мало запах, який його не задушив, і він ще кілька днів ходив у полоні цього міцного запаху!

Вчитель. Ми переконуємося, що Гренуй зростав в середовищі, в якому були відсутні моральні цінності. Для тіла хлопчик потребував лише трохи їжі та одягу. Для душі йому не треба було нічого, тому що в цю саму душу нікому було закладати моральні слова та ще й без запаху. Ось чому слова зі смисловим моральним навантаженням для нього залишалися туманними.

III.Виставлення оцінок

IV.Домашнє завдання: підготуватись до аналізу образу Гренуя за текстом.

Pages: 1 2

Збережи - » Система уроків з вивчення роману П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці» . З'явився готовий твір.