В основі символу лежить алегорія, але символ — це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси — образ чайки. Цей образ пов’язаний і з тінею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини, і рештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо й бездушно забутого. Цей символ стає домінуючим для оцінки всього життя, змальованого у п’єсі. Символічного характеру набуває й озеро — своєрідна діюча особа у п’єсі Трепльова та й самого Чехова: «О, колдовское озеро!» й театральна естрада, збудована для вистави Трепльова. На ній тривається монолог про світову душу, тут звучали слова про кохання, а потім звідси чує Медведенко чийсь плач. То плакала Ніна за втраченими надіями. Таким чином, (символ життя) закінчений, і фінал її сумний. Діалоги відбуваються на висому етапі емоційного напруження.

У заключній сцені розмови Трепльова з Ніною кілька разів говорить про коней: «Коні мої стоять поблизу хвіртки»; «Коні мої близько». І хоч ми розуміємо, що йдеться про побутові деталі (не треба проводжати Ніну), образ коней набуває іншого змісту: коні — це символ дороги, непройденого шляху. «Чайка» не дає відповіді, що чекає в кінці шляху, бо у самій п’єсі врахується життя як процес, який не має кінця у п’єсі. Він десь за її межами.

Цікавим символом стає умисна літературність п’єси, яка виявляється, зокрема, у діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад з творці Шекспіра. Так Аркадій неодноразово читає синові монологи королеви з Гамлета, а він їй відповідає ніби жартома репліками Гамлета.”Мовлення Ніни, віршоване, уривчасте ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки їх героїв. Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як для героїні, що саме треба згадати у сцені останньої розмови з Трепльовим.

З плутаних уривчастих речень випливає один символ — хреста й обов’язку, який має нести кожен. Але Ніна й на цьому не зупиняється. Вона у пошуку, як і усі герої п’єси «Чайка», — символу надії, волі, польоту.