Шмельов жагуче мріяв повернутися в Росію, хоча б посмертно. Племінниця його, збирачка російського фольклору, Ю. А. Кутирина писала авторові цих рядків 9 вересня 1959 року з Парижа: «Важливе питання для мене, як допомогти мені - душоприказниці (з волі заповіту Івана Сергійовича, мого незабутнього дядька Вані) виконати його волю: перевезти його порох і його дружини в, Москву, для заспокоєння поруч із могилою батька його в Донському монастирі…»

Тепер, посмертно, у Росію, на Батьківщину вертаються його книги

Pages: 1 2