Тим часом близькі одного з розп’ятих, скориставшись відсутністю охорони, зняли із хреста й погребли його тіло. А коли закоханий страж виявив це й, тріпотячи від страху перед прийдешнім покаранням, повідав про пропажу вдові, та вирішила: «Я волію повісити мертвого, чим погубити живого». Відповідно до цього, вона дала пораду витягтися чоловіка із труни й пригвоздить його до порожнього хреста. Солдат негайно скористався блискучою думкою розважливої жінки. А наступного дня всі перехожі дивувалися, яким образом мертвий піднявся на хрест».

На морі піднімається бура. У безодні гине Лихий. Інші продовжують носитися по хвилях. Причому Эвмолп і в цій критичній ситуації не припиняє своїх поетичних декламації. Але зрештою нещасні рятуються й проводять неспокійну ніч у рибацькій хатині

А незабаром всі вони попадають у Кротону - один з найстарших грецьких міст-колоній на південному узбережжі Апеннінського півострова. Це, до речі, єдина географічна крапка, конкретно позначена в доступному нам тексті роману

Щоб жити безбідно й безтурботно (так вуж вони звикли) і в новому місті, друзі по пригодах вирішують: Эвмолп видасть себе за дуже заможну людину, що роздумує, кому б заповісти всі свої незліченні багатства. Сказано - зроблено. Це дає можливість безжурним приятелям спокійно жити, користуючись у городян не тільки привітним прийомом, але й необмеженим кредитом. Тому що багато хто кротонци розраховували на частку в заповіті Эвмолпа й навперебій намагалися завоювати його прихильність

И знову треба серія любовних не стільки пригод, скільки халеп Энколпия. Всі його неприємності пов’язані із уже згаданим гнівом Приапа.

Але кротонци нарешті прозріли, і немає межі їхньому справедливому гніву. Городяни енергійно готовлять розправу над хитрунами. Энколпию з Гитоном вдається бігти з міста, кинувши там Эвмолпа.

Жителі Кротони надходять зі старим поетом по їхньому стародавньому звичаї. Коли в місті лютувала яка-небудь хвороба, одною зі співвітчизників громадяни протягом року містили й годували щонайкраще за рахунок громади. А потім приносили в жертву: цього «козла відпущення» скидали з високої скелі. Саме так кротонци й надійшли Сэвмолпом.

Ю. В. Шаним

Pages: 1 2