Русалки в європейській міфології. Етимологія слова “Русалка” | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Русалки в європейській міфології. Етимологія слова “Русалка”

Русалок російський народ уявляє собі звичайно у вигляді жінок, здебільшого молодих і гарних. Є, однак же, русалки старі й потворні. Зрідка бачать русалок в образі хлопчиків, а також у вигляді птахів і звірків. Зовнішність русалок дуже різноманітна. Одна з головних відмінних рис русалок - розпущені по плечах довгі волосся. Ця особливість ріднить русалок з відьмами й із представницями нечистої сили, які також ніколи не заплітають своїх волось, а завжди розпускають їх по плечах. Хоча можна припустити, що розпущені волосся можуть бути й простою ознакою дівоцтва. Русалки ходять нагими, прикриваючись зеленими листами, або в білих сорочках, що розвіваються, без пояса. У деяких русальних піснях співається про те, що русалки просять собі сорочок. Бути може, у відповідь на ці самі прохання русалок їм жертвують подекуди полотна й хустки: у деяких селищах у Русальний тиждень і уночі проти Івана Купали (коли русалки дуже небезпечні для людини) “селяни для зм’якшення злості русалок розвішують їм по лісах і прибережних чагарниках полотна на сорочки”.

Русалки бувають вдячні за такого роду приношення, доказом чого може служити наступне оповідання: збираючи в лісі гриби, жінка побачила висячий на дереві великий шматок березової кори, а на ньому - сплячого нагого дитини. Пошкодувавши дитини, вона відв’язала свій фартух, прикрила їм сплячого й відійшла. Незабаром неї нагнала русалка - нагая жінка з розпущеними волоссями - і доторкнулася до її рук зі словами: “суперечка тобі в руки” (успіх тобі в руки). Із цього часу жінка початку так трудитися, що все дивувалися, звідки в неї беруться сили.

Нерідко ті русалки крадуть у селянок полотна й пряжу.

Що стосується громадського життя русалок, то вона, очевидно, високо розвинена. Молоді русалки майже завжди показуються й діють суспільством, купою, скопою. Самотньо живуть русалки постарше й удови.

Над русалками є старший, котрий, сзивая їх, сурмить у трубу. Це цариця русалок, обирана ними. Без дозволу цариці русалки не можуть не тільки погубити, але навіть злякати людини. Є також свідчення, що русалки перебувають у володінні головного начальника злих парфумів, що варить їх у казані, щоб зробити кожну вічно юною красавицею.

Улюблене заняття русалок - шкодити людям або, заграючи, заманити їх у свої пастки. Існує така прикмета. Якщо в Русальний тиждень людин сам колись помітить русалок і скаже: “Чур моя!” - тоді русалки для нього нешкідливі, а одна з них навіть піде за ним у його будинок і буде виконувати всі домашні роботи, як сама старанна робітниця; пити і їсти не буде, а буде харчуватися тільки пором, що виходить із горщиків. Так проживе вона до наступного Русального тижня, а потім утече в ліс.

Як і всяка нечиста сила, русалки бояться хреста. Тому вони й нападають на людину, у якого хрест на груди, тільки позаду.

Русалка заплакала, коли тесля Гаврило перехрестився: “Не хреститися б тобі, человече, жити б тобі із мною на веселии до кінця днів”.

Обкреслений на землі коло, особливо освячений хрестом, є другим після хреста оберегом від русалок. Щоб позбутися від них, треба окреслити коло біля себе й захрестити: вони не переступлять забороненої риси й не схоплять вартого в колі.

Часник також служить оберегом від русалок. Побачивши її, потрібно з’їсти часник, тоді вона не торкне.

Подібно тому як русалки не можуть перейти через обкреслений біля людини коло, так не можуть вони перейти й через межу, тому люди тікають від русалок поперек межі.

Серед інших оберегов від русалок можна знайти залізне колюче знаряддя, а саме голку або шпильку. Якщо вколоти хоча б одну з них, то вся скопа русалок із криком кидається у воду, де ще довго лунають їхні голоси.

Кочерга теж лякає русалок. “Щоб позбутися від русалок, треба взяти коцюбу й на ній під’їхати до них. Вони розбіжаться від тієї людини, що під’їжджає до них на коцюбі, тому що вони подумають, що до них їде відьма, який вони бояться”.

Але найбільше поширені обережи рослинні, особливо полинь. У четвер на Троицкой тижню, коли русалки нападають на людей, потрібно сказати при зустрічі з русалками: полинь, і вони розбіжаться, тому що не люблять цієї рослини. Русалка не стане лоскотати дівчину, якщо у волосся в неї уплетений полинь. Якщо побачиш русалку й на питання “Що в тебе в руках?” скажеш “петрушка”, те вона відповість “ти ж моя душку” і залоскоче до смерті. Якщо ж скажеш “полинь”, вона відповість “чур тебе, сгинь!” і сама зникне. Кропиву пекучу й осику нечиста сила взагалі не любить. Русалкам страшний грім, особливо весняний. Деякі русалка-діти дуже бояться першого весняного грому: після нього вони вже не можуть ходити до людей під вікна.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Русалки в європейській міфології. Етимологія слова “Русалка” . З'явився готовий твір.

Русалки в європейській міфології. Етимологія слова “Русалка”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.