У моєму творі я покаджу, як проблема щастя поставлена в оповіданнях А. П. Чехова, як вона їм розкривається. Поставивши проблему щастя людей - найважливішу проблему людського суспільства, Чехов порушує питання про необхідність зміни суспільства, у якому чесні люди не можуть бути щасливі. Але він не вказує способи зміни суспільства, а лише говорить, що далі так жити не можна. Насамперед звернемося до героїв оповідань Чехова. За рідкісним винятком (“Чорний чернець”) це люди найпоширеніших професій: учителі, чиновники, лікарі й т.д. Те, що ці люди не виділені нічим, крім того, що їхнє життя описує Чехов, дозволяє вважати, що життям, що ведуть герої Чехова, живе більшість людей його часу. Подивимося, яка це життя

Вона явно не наповнена з ряду геть вихідними подіями. Один день схожий на іншій, рік переміняється наступними, але нічого не міняється (“Ионыч”). Незмінність, щоденність життя обумовлює стислість чеховських оповідань. Йому не про