В основу книги лягли особисті враження автора - Форстер двічі бував в Індії досить тривалий час. Сюжет роману становить історія неправдивого обвинувачення молодого лікаря-індійця Азиза в спробі зґвалтувати англійку. Письменник створює галерею образів представників колоніальної адміністрації, щиро переконаних у своїй місії провідників культури й цивілізації

Виявившись в Індії, вони так само люто топчуть несхожі на них душі, як і в себе будинку, вони навіть готові фізично знищити «чужинця» - людини, що дивиться на життя інакше, чим вони. У романі вперше в історії англійської літератури з’являється позитивний багатогранний образ «тубільця» - Азиза. Форстер не тільки не вважає його істотою нижчого порядку, але, навпроти, бачить в Азизе значно більше природного, людського, ніж у британських чиновниках. Азиз - емоційний, тонкий, добрий, відданий своїй справі

Він, звичайно, не борець і готовий примиритися із присутністю англійців на землі своєї батьківщини, аби тільки вони поводилися гуманно. Але йому властиве почуття власного достоїнства, і, пройшовши через безліч принижень, вона повільно усвідомлює всю неприродність британської присутності в Індії й тоді говорить своєму приятелеві-англійцеві, директорові коледжу Фильдингу: «Ми скинемо проклятих англійців у море, усіх до єдиного… і тоді ви і я будемо друзями».