Подальшим розвитком буде побудова нескінченної послідовності комбінацій нормалізованих понять. Кількість нормалізованих оцінних понять називається ступенем оцінки. Всебічною оцінкою буде об’єднання всіх комбінацій оцінок, тобто нескінченний статечної ряд. Але на практиці неможливо розглянути всю нескінченність цього об’єднання. Тому завжди залишається воля досліджень. Крім того, усередині кожної оцінки необхідно знайти метод її реалізації, тобто опису явища за допомогою цієї оцінки. Цей метод буде залежати від контексту дослідження й від дослідника, про що буде згадано в розділі про контекстний пошук

Чим більше ступінь оцінки, тим більше виявляється бідність мови. Тому ці оцінки приблизно можна описувати рядом понять із якими вони зв’язані. Причому цей ряд понять буде варіюватися залежно від оцінюваного об’єкта. Зараз можна розглянути деякі важливі оцінки другого ступеня в тих поняттях, з якими вони зв’язані в основному стосовно людини й в основному пасивного характеру. Це розгляд кожний повинен проводити самостійно, тут же даний окремий випадок суб’єктивного міркування, що може лише в чомусь допомогти, але не розкрити зміст цих оцінок до кінця. Більше повне розгорнення зажадало б занадто багато місця

Можна відзначити також, що ймовірносно-функціональна оцінка стосовно людини пов’язана з питаннями волі. Ймовірносно-аналогова оцінка у своєму пасивному характері передає непевність відносини ( начебто, схоже й.т.буд.). Ймовірносно-цільова оцінка пов’язана із прогностичним аналізом. Нормативно-цільова оцінка пов’язана з питаннями доцільності. Нормативно-структурна оцінка є контекстною. Критично-нормативна оцінка пов’язана з питаннями адекватності, тобто з відношенням змісту будь-якої оцінки до дійсності. Ця оцінка залежно від конкретизації критичної складової приймає вид або протиставлень “твердження — заперечення” (присутність — відсутність) або градацій відповідностей (імовірнісна). Критично-творча оцінка виражає вже якість відносини, передана за допомогою міміки або інтонації

Кожна із цих оцінок виражається в мові за допомогою певних правил. Пошук способів вираження знайдених оцінок за допомогою мови для їхньої грамотної передачі іншим людям - тема окремого дослідження. Наприклад, творческо-функціональна оцінка в російській мові виражається дієприкметниковим зворотом. Творческо-Нормативна оцінка виражається дієприкметниковим зворотом

Як затверджувалося раніше, існують три способи сприйняття миру із зовнішньої точки зору: наука, мистецтво й релігія. Контекст пошуку в глобальному змісті означає розгляд об’єкта усередині цих сприйняттів. Взявши за фонову основу якої-небудь із цих трьох способів сприйняття, надалі застосовуються всі необхідні види оцінок, зв’язані як з логічним, так і образним мисленням. При цьому виробляється в кожному конкретному випадку метод знаходження цих оцінок. Тому контекстний пошук визначає методологію літературного пошуку

Під час обговорення науки, мистецтва й релігії вони не оцінюються як об’єкти зі своєю історією й місцем у житті людини, а розглядаються як середовище зі своєю специфікою методології, у якій ця оцінка відбувається

Нескінченний пошук спрямовує людини в нескінченність пізнання, не зупиняючи його перед досягнутими результатами, увергаючи його в безодню нових проблем і потреб у них дозволі

У рамках науки при виникненні якої-небудь потреби для її дозволу спочатку здійснюється формулювання проблеми. Ніж більше точне формулювання проблеми здійснене, тим більше даних, інструментів і виконавців вона вимагає для її дозволу. Наприклад однієї з таких проблем є знаходження об’єктивного критерію істинності твердження на шляху пошуку

Науковий підхід знаходження даних заснований на оперировании відомими й одержанні нових. Даними можуть бути фактами або закони. Дані в науці повинні бути виражені в логічній і числовій формах. Мова логіки прийнята за загальнонауковий. Нові дані витягають або шляхом умоглядних гіпотетичних висновків, або шляхом експерименту. Операції над даними пов’язані з аналізом і синтезом, а аналіз і синтез у науці проявляються за допомогою дедуктивного й індуктивного методів. Індуктивний і дедуктивний методи можна розглянути на основі структурної й нормативної оцінок..

Структурна оцінка, що йде від загального до частки оперує в основному індуктивною методологією. Наука проводить структурну оцінку деякого об’єкта виділяючи істотні ознаки за допомогою експерименту або спостереження цього об’єкта. Експеримент, що носить активний характер, виражається в зміні властивостей або руйнуванні об’єкта на окремі його складові. Сучасна експериментальна наука орієнтована в основному орієнтована на цей підхід: щоб довідатися як улаштовані елементи матерії, треба їх зруйнувати. Донедавна єдиним способом наукового вивчення будови тіла людини було хірургічне втручання. Спостереження, що носить пасивний характер експерименту, включає реєстрацію всіх параметрів системи. Недоліком спостереження є те що другорядне можна переплутати з першорядним, тобто істотним для виявлення шуканої закономірності. Залежно від методу виділення істотних ознак наука ділиться на точну й експериментальну. Точна наука заснована на аксіомах, а експериментальна на гіпотезах. Експериментальна наука намагається наблизити гіпотези до опису реальності найбільше точно, але ніколи не визнає свої висновки абсолютно вірними

Що стосується нормативної оцінки результатів структурного аналізу точних наук стосовно опису реальності, те будь-які наукові висновки, що ґрунтуються на попереднім їм висновках відносні. Безвідносні твердження в науці називають аксіомами. У несуперечливій логіці таких тверджень може бути нескінченно багато, що доведено теоремою Гильберта. Поняття ж істинності стосовно аксіом безглуздо. Виходить, що нічого про істинність фундаменту точних наук ми сказати не можемо, так само як і про подальші висновки

Структурний аналіз, як правило приводить до задовільних результатів при дослідженні статичних об’єктів або поводження нерозумних об’єктів. Але в ситуації, де поводження системи занадто складно застосовують нормативний аналіз, що оперує лише відносинами між об’єктами й не досліджує їхню структуру. Тому нормативний аналіз має таку специфічну область застосування як суспільні науки. Нормативний аналіз проводиться, наприклад, у політику як дослідженні права або законодавства й у міжгалузевій економіці як дослідження взаємодії різних економічних інтересів. З погляду керування державою неможливо врахувати всю структуру суспільства й інтереси всіх громадян, тому досліджуються взаємозв’язки між окремими суспільними шарами. Якщо їх вдало збалансувати, то держава буде стійким

Політика тут наведена як наочний приклад застосування нормативного аналізу для кращого подання його методів. У таких глобальних системах як державах застосовують статистичні методи досліджень із виявленням кореляційних зв’язків. До того ж апелюють до відомих історичних закономірностей, чим і займається історична наука. Втім, існує думка, що історія нас учить тільки тому, що нічому не вчить. У системах меншого масштабу застосовують експериментальний метод дослідження шляхом створення експериментальних виробництв і дослідження їхнього поводження в різних умовах. Цей метод моделювання застосовують також і у фізику. У біології з експериментуванням обстоит складніше у зв’язку з морально-етичними питаннями ведення експерименту над живими істотами. Але й на цей рахунок час від часу з’являються повідомлення що експерименти ведуться над цілими державами або навіть над всією планетою

Але витяг нових наукових фактів за допомогою структурного й нормативного аналізу не дасть розуміння відповіді на поставлене питання без підходящої форми подання цих фактів у вигляді наукових закономірностей. Цей процес подання показує когнітивну особливість наукового мислення. На цьому етапі здійснення якісного стрибка від накопичення спостережуваних фактів до стрункої теорії, дійсно, багато чого залежить від здатностей мислення людини, у всякому разі на даному рівні цивілізації. Питання про існування таких алгоритмів переходів залишається відкритим так само як і питання про штучний інтелект

Pages: 1 2