У цілому номіналізм значною мірою визначив напрямок і характер розвитку, як філософії, так і експериментально-математичного природознавства XVI-XVII століть. Саме з номіналізмом було зв’язано також і розвиток матеріалізму в епоху Відродження й у новий час

Специфіка середньовічної схоластики Середньовічна філософія ввійшла в історію думки під ім’ям схоластики, що уже віддавна вживається в загальному змісті як символ відірваного від реальності, порожнього сперечання. І для цього, безсумнівно, є підстави

Головна відмінна риса схоластики полягає в тому, що вона свідомо розглядає себе як науку, поставлену на службу теології, як “служницю теології”.

Починаючи приблизно з XI століття в середньовічних університетах зростає інтерес до проблем логіки, що у ту епоху звалася діалектики й предмет якої становила робота над поняттями. Великий вплив на філософів XI-XIV століть зробили логічні твори Боеция, що коментував “Категорії” Аристотеля й создавшего систему тонких различений і визначень понять, за допомогою яких теологи намагалися осмислити “істини віри”. Прагнення до раціоналістичного обґрунтування християнської догматики привело до того, що діалектика перетворилася в одну з головних філософських дисциплін, а розчленовування й найтонше розрізнення понять, установлення визначень і дефініцій, що займало багато розумів, часом вироджувалося у великовагові багатотомні побудови. Захоплення, таким чином, зрозумілою діалектикою знайшло своє вираження в характерні для середньовічних університетів диспутах, які інший раз тривала по 10-12 годин з невеликою перервою на обід. Ці сперечання й хитросплетення схоластичної вченості породжували до себе опозицію. Схоластичній діалектиці протистояли різні містичні плини, а в XV-XVI століттях ця опозиція одержує оформлення у вигляді гуманістичної світської культури, з одного боку, і неоплатонической натурфілософії, сдругой.

Pages: 1 2