В 1835 р. сімейство Буддвнброков, досить шановане в маленькому німецькому торговельному місті Мариенкирхе, перебирається в новий будинок на Менгштрассе, недавно придбаний главою фірми «Иоганн Будденброк». Сімейство складається зі старого Иоганна Будденброка, його дружини, їхнього сина Иоганна, невістки Элизабет і онуків: десятилітнього Томаса, восьмирічної Антонії - Тоні - і семирічного Християна. З ними живуть ще перевесниця Тоні Клотильда, нащадок незаможної лінії сімейства, і гувернантка Ида Юнгман, що прослужила в них так довго, що вважається майже членом сім’ї

Але про первісток Иоганна Будденброка-старшего, Гортхольде, що живе на Брейтенштрассе, у сім’ї намагаються не згадувати: він зробив мезальянс, женившись на крамарці. Однак сам Гортхольд аж ніяк не забув про своїх родичів і вимагає належну йому частина покупної вартості будинку. Иоганна Будденброка-младшего гнітить ворожнеча із братом, але, як комерсант, він розуміє, що якщо виплатити Гортходьду необхідне, то фірма втратиться сотень тисяч марок, і тому радить батькові не давати грошей. Той охоче погоджується

Два з половиною року через у будинок Будденброков приходить радість: в Элизабет народжується дочка Клара. Щасливий батько врочисто заносить цю подію в зошит із золотим обрізом, почату ще його дідом і утримуючою великою генеалогією роду Будденбро-ков і особисті записи чергового глави сімейства

А через три з половиною року вмирає стара г-жа Будденброк. Після цього її чоловік віддаляється від справ, передавши керування фірмою синові. І незабаром теж умирає… Зустрівшись із Гортхольдом у труни батька, Иоганн твердо відмовляє йому в спадщині: перед боргом, що накладає на нього звання глави фірми, всі інші почуття повинні замовкнути. Але коли Гортхольд ліквідує свою крамницю й іде на спочинок, його й трьох його дочок з радістю приймають у лоно сім’ї

У той же рік Том вступає в батьківську справу. Тони ж, упевнена в могутності Будденброков і відповідно у власній безкарності, часто засмучує батьків своїми витівками, і тому неї віддають у пансіон Заземи Вейхбродт.

Тоні вже вісімнадцять років, коли г-н Грюнлих, комерсант із Гамбургу, що зовсім зачарував її батьків, робить їй речення. Він не подобається Тоні, але ні батьки, ні він сам не приймають її відмови й наполягають на шлюбі. Зрештою дівчину відправляють у Травемюнде, до моря: нехай вона прийде в себе, помізкує й прийме найкраще рішення. Оселити її вирішене в будинку старого лоцмана Шварцкопфа.

Син лоцмана Морген часто проводить час разом з Тоні. Між ними зароджується довірча близькість, і незабаром молоді люди зізнаються один одному в любові. Однак, повернувшись додому, Тоні випадково натикається на сімейний зошит е золотим обрізом, читає… і раптом усвідомлює, що вона, Антонія Будденброк, - ланка єдиного ланцюга й з народження покликана сприяти звеличанню свого роду. Рвучко схопивши перо. Тони вписує в зошит ще один рядок - про власне заручення з г-ном Грюнлихом.

Тоні не єдина, хто йде проти велінь серця: Том теж змушений залишити свою улюблену, продавщицю квіткового магазина

Сімейне життя Грюнлихов складається не дуже вдало: Грюнлих майже не обертає на дружину уваги, намагається обмежити її витрати… А через чотири роки з’ясовується, що він банкрут: це могло б трапитися й раніше, не зумій він роздобути Тоні з її приданим і створити враження, що працює разом з фірмою свого тестя, Иоганн Будденброк отказирается допомогти зятеві; він розриває шлюб Тоні й забирає її разом з дочкою Эрикой ксебе.

В 1855 р. Иоганн Будденброк умирає. Верховенство у фірмі фактично переходить до Томаса, хоча за його пропозицією керівну посаду фіктивно займає його дядько Гортхольд. ПРО, Том - серйозний парубок, що вміє дотримувати пристойностей і володіє діловою кмітливістю! А от Християн, хоча й провів вісім років у чужих краях, навчаючись діловодству, аж ніяк не проявляє трудової запопадливості й замість обов’язкового сидіння в конторі сімейної фірми проводить час у клубі й театрі

Тим часом Кларі виконується дев’ятнадцять років; вона настільки серйозна й богобоязлива, що її важко видати заміж інакше як за особу духовного звання, тому Элизабет Будденброк без міркувань погоджується на шлюб дочки з пастором Тибуртиусом. Після смерті Гортхольда переходить звання глави сім’ї й посада керівника фірми, теж згодний, але з однією умовою:

якщо мати дозволить йому женитися на Гердові Арнольдсен, подрузі Тоні по пансіоні, - він любить її, і, що не менш важливо, його майбутній тесть - мільйонер…

Обидві заручини святкуються в тісному сімейному колі: крім родичів Будденброков, у тому числі й дочок Гортхольда - трьох старих дівши із Брейтенштрассе й Клотильди, присутні тільки Тибуртиус, сім’я Арнольдсенов і стародавня подруга будинку Заземи Вейхбродт. Тони знайомить усіх з історією роду Будденброков, зараховуючи сімейний зошит… Незабаром відбудуться два весілля

Після цього в будинку на Менгщтрассе запановує тиша: Клара із чоловіком відтепер будуть жити в нього на батьківщині, у Ризі; Тоні, доручивши Эрику турботам Заземи Вейхбродт, їде погостювати до своєї подруги в Мюнхен. Клотильда вирішує влаштуватися самостійно й перебирається в дешевий пансіон. Тім з Гердой живуть окремо. Християн, що усе більше ледарює й тому всі частіше свариться із братом, зрештою йде з фірми й вступає компаньйоном в одне підприємство Вгамбурге.

От Тоні вертається, але слідом за нею незабаром приїжджає Алоиз Перманедер, з яким вона познайомилася в Мюнхені. Його манери залишають бажати кращого, але, як говорить Тоні своєї вічної повіреної Иде Юнгман, серце в нього добре, а головне - тільки другий шлюб може загладити невдачу з першим і зняти ганебна пляма із семейной історії

Але й друге заміжжя не робить Тоні щасливої. Перманедер живе скромно, а вуж розраховувати на те, що в Мюнхені будуть робити повагу вродженої Будденброк, і тим більше не доводиться. Її друга дитина народжується мертвим, і навіть горі не може зблизити чоловіка й жінки. А один раз аристократка Тоні застає чоловіка, коли він, п’яний, намагається поцілувати служницю! На наступний же день Антонія вертається до матері й починає турботи про розлучення. Після чого їй залишається тільки знову тягнути безрадісне існування розведеної дружини

Однак у сім’ю приходить і радість - у Томаса народжується син, майбутній спадкоємець фірми, названий на честь діда Иоганном, скорочено - Ганно. Няньчити його береться, звичайно, Ида Юнгман. А через якийсь час Том стає сенатором, перемігши на виборах свого старого конкурента по торгівлі Германа Хагенштрема, людини безрідного й не чтущего традицій. Новоявлений сенатор будує собі новий чудовий будинок - теперішній символ могутності Будденброков.

И отут Клара вмирає від туберкульозу мозку. Виконуючи її останнє прохання, Элизабет віддає Тибуртиусу спадкоємну частку дочки. Коли Том довідається про те, що настільки велика сума без його згоди пішла з капіталу фірми, він приходить у лють. Його вірі у своє щастя нанесений важкий удар

В 1867 р. двадцятилітня Эрика Грюнлих виходить заміж за на Гуго Вейншенка, директори страхового суспільства. Тони щаслива. Хоча в сімейний зошит поруч із ім’ям директора вписане ім’я її дочки, а не її власне, можна подумати, що Тоні і є молода - з таким задоволенням вона займається обладнанням квартири молодих і приймає гостей

Тим часом Том перебуває в глибокій зневірі. Подання про те, що всі успіхи минули, що він у сорок два роки пропаща людина, що ґрунтується скоріше на внутрішнім переконанні, чим на зовнішніх фактах, зовсім позбавляє його енергії. Тім намагається знову піймати свою удачу й пускається в ризиковану аферу, але та, на жаль, провалюється. Фірма «Иоганн Будденброк» поступово опускається до копійчаних зворотів, і немає надії на зміни на краще. Довгоочікуваний спадкоємець, Ганно, незважаючи на всі зусилля батька, не проявляє ніякого інтересу до торговельної справи; цей хворобливий хлопчик, подібно матері, захоплюється музикою. Якось раз Ганно попадає в руки стародавній сімейний зошит. Хлопчик знаходить там генеалогічне древо й майже машинально проводить нижче свого імені чортові через всю сторінку. А коли батько запитує його, що це значить, Ганно белькоче: «Я думав, що далі вже нічого не буде…»

Pages: 1 2