Роман у трьох книгах, насичений уривками зі справжніх давньоєгипетських текстів, що сусідять із підкреслено осучасненими реаліями соціального життя давньої давнини, починається із вступу, у якому авто? викладає свої погляди на історію давньоєгипетської держави: «Єгипет процвітав, поки монолітний народ, енергійні царі й мудрі жерці трудилися разом на загальне добро. <…> А коли <…> азіатська розкіш, що проникнула в країну, поглинула енергію фараонів і мудрість жерців і ці дві сили почали між собою боротьбу за монопольне пограбування народу, <…> тисячоріччями світло, що сіяло над Нилом, цивілізації згас».

XI в. до н.е. На тридцять третьому років свого благополучного царювання фараон Рамсес XII проголошує спадкоємцем престолу свого двадцатидвухлетнего сина Рамсеса. Одержавши бажаний титул, царевич - гарний юнак з майже жіночною особою - просить призначити його проводирем корпуса Менфи. Батько погоджується зробити це, якщо Рамсес добре покаже себе на маневрах, під час яких буде командувати частиною армії. Спостерігати ж за ним буде військовий міністр Херихор - верховний жрець храму Амона, чоловік сорока із зайвим років, потужного додавання, замкнутий і мовчазний. Під час маневрів усе дивуються знанням, енергії й передбачливості, витривалості й невибагливості спадкоємця, що, знехтувавши розкіш, роз’їжджає верхи в одязі простого офіцера

Дорогу, по якій рухається військо, перетинають два священних жуки-скарабеї. Херихор вимагає, щоб полки обійшли їх, зробивши великий гак по пустелі. Рамсес змушений погодитися, хоч і не приховує гніву: усім у Єгипті командують жерці! Через них країна бідніє, армія розвалюється, завойовані народи знахабніли. Але, зійшовши на престол, Рамсес перетворить жерців у своїх вірних слуг і заволодіє їхньою скарбницею, що куди богаче скарбниці фараона. «Лише владики, повиновавшиеся богам і жерцям, залишилися в пам’яті людської; інші ж віддані забуттю», - зауважує переписувач Херихора, жрець Пентуэр, худий аскет, що відбувається з народу, але завдяки своїм винятковим здатностям державний пост, що займає важливий. Пентуэр увесь час уболіває про тяжку частку простого люду й мріє допомогти йому

Під час маневрів Рамсес зустрічає юну єврейку Сару й, вражений її красою, купує дівчину в батька її Гедеона

Повернувшись у Мемфіс, Херихор не радить шістдесятирічному фараонові віддавати юнакові корпус Менфи: спадкоємець ще занадто молодий і гарячий, хоча й захопив своєю відвагою прославленого полководця Нитагора.

Не одержавши корпуса, Рамсес приходить у лють. Він знає: цю справу рук Херихора! Жерці вчили колись і самого царевича, і йому відомі їхня ненаситна гординя й спрага влади!

Мати Рамсеса — ставна сорокалітня красуня цариця Никотриса — у гніві: як посмітив спадкоємець зробити своєю першою наложницею єврейку?! И невже він дійсно ворог жерців? Як же він збирається без них керувати Єгиптом? Багато років фараон з їхньою допомогою уникав війн… Рамсес же вважає, що вдала війна швидко збагатила б скарбницю. А поки, щоб видати своїм солдатам обіцяна винагорода, царевич на дивовижних умовах позичає гроші в лихваря — финикийца Дагона.

Рвучкий і впертий, але мудрий і справедливий Рамсес бачить нещастя народу, сваволя чиновників - але нічого поки не може змінити. Він уперше почуває, «що є якась сила, що значить нескінченно більше, ніж його воля: інтереси держави, яким підкоряється навіть всемогутній фараон. <…> Держава - це <…> щось більше грандіозне, чим піраміда Хеопса, більше древнє, чим сфінкс, більше незламне, чим граніт». І все-таки Рамсес вирішує підкорити собі жерців і встановити в державі власні порядки!

Хтось розпускає слухи про доброту спадкоємця. Народ обожнює його. Фараон призначає сина намісником Нижнього Єгипту й просить розібратися, чому в скарбницю надходить усе менше податків. Але юнак тоне в горах скарг, рахунків і звітів. Він у жаху: якщо люди довідаються, як безпомічний царевич у ролі правителя, йому залишиться тільки вмерти. Без влади він жити не може! Жрець Ментесуфис пояснює Рамсесу, що лише мудрим жерцям ведена таємниця керування державою. І Рамсес із обуренням розуміє: щоб прилучитися до цієї таємниці, прийде йому схилити голову перед жерцями. Його усе більше дратує забита чернь, і він усвідомлює, що лише аристократія - той клас, з яким зв’язують його ті самі почуття

До трьох вищих єгипетських жерців - Мефресу, Херихору й Пентуэру - є Бероэс, великий маг, пророк і мудрець вавилонський. Єгиптяни змінюють голів перед старшим братом своїм, а той забороняє Єгиптові десять років воювати з Ассирією: зірки говорять, що ассирийци розгромлять єгиптян. Краще поки віддати ассирийцам Финикию, що перебуває під владою Єгипту. Вавилонські жерці влаштують так, що цар Ассирії незабаром надішле в Єгипет посольство…

Спритні фінікійські купці - Дагон, Рабсун і сивобородий князь Хирам, пронюхавши про те, що їхню батьківщину можуть віддати ассирийцам, жахаються: це руйнування! Через свого боржника Рамсеса Дагон повинен зірвати плани жерців, перешкодити укладанню договору між Ассирією і Єгиптом і змусити їх воювати один з одним. А Рамсесу треба підсунути финикийку Каму жрицю богині Ашторет. Це, звичайно, блюзнірство, але жриця, що зробила його, може потім і вмерти, И Сару теж треба забрати, щоб не заважала…

Прагнучи пізнати таємницю керування державою, босий Рамсес у руб’ї прочанина приходить уночі в храм богині Хатор біля міста Бубаст. У храмі пізнає царевич влада богів і багато днів із запопадливістю й вірою віддається благочестивим випробуванням. Пентуэр урочисто розповідає юнакові про минулу велич Єгипту і його нинішньому занепаді. Могилою країни були її переможні війни! У походах загинула безліч хліборобів, а з тих, хто залишився в живих, вичавили всі соки лихоимци-чиновники. От і комусь тепер платити податків! От і наступає пустеля на родючі землі! Треба полегшити положення народу - інакше Єгипет загине. Країні потрібний мир, а селянам - статок

Приїхавши в Бубаст, Рамсес довідається, що скарбниця знову порожня. Він позичає гроші в князя Хирама, що розповідає йому, що Фінікію віддають давнім ворогам єгиптян - ассирийцам. Жерці бояться, що якщо почнеться війна, то фараон розгромить Ассирію, захопить її незліченні багатства й стане сильним і могутнім. І тоді жерцям з ним не впоратися, нашіптує враженому юнакові Хирам.

Уночі він веде Рамсеса у фінікійський храм богині Ашторет, де «на вівтарі сидить жорстокість, а служить їй розпуста». У храмі, сп’янений піснями любові, Рамсес бачить спочатку свого двійника, а потім - нагую жінку із золотою пов’язкою на стегнах - прекрасну жрицю Каму. Якщо пізнає вона любов, то її чекає смерть. Оскільки дівчина ця недоступна, Рамсес безумно закохується в неї (він давно вже охолонув до лагідної Сари). Але, повернувшись до себе, він довідається, що Сара народила сина

У Бубаст приїжджає ассірійський посол Саргон і починає домагатися Ками. Зненавидівши його, Рамсес твердо вирішує воювати з Ассирією. Поки ж він захоплюється сином, страшно пишаючись своїм батьківством. Але финикийци швидко руйнують цю ідилію, знову змушуючи Рамсеса ревнувати Каму. У неї палко закоханий і двійник Рамсеса - грек Ликон, якого брехлива й жадібна жриця глибоко нехтує

Схвильована Сара пояснює Рамсесу, як спритні финикийци будуть наживатися на війні, втридорога продаючи і Єгиптові, і Ассирії зброя, по дешевці скуповуючи награбоване, - і розбагатіють, коли обидві воюючі країни будуть розорені

Финикийци дарують Рамсесу Каму. Вона закочує істерики й вимагає, щоб Рамсес вигнав з палацу Сару з її виродком-євреєм. Вражений Рамсес біжить до Сари, і та зізнається, що сьогодення ім’я маляти - Исаак. Так повеліли жерці, що вирішили зробити його царем ізраїльським. Рамсес у сказі. У нього украли сина! Ненависть царевича до жерців росте. Він робить було Сару служницею Ками, але потім відправляє лагідну єврейку з дитиною в будиночок всаду.

Щоб догодити ассирийцам, фараон розпускає на вимогу жерців чотири найманих лівійських полки. Лівійці грабують Єгипет. Назвавши жерців зрадниками, Рамсес за наказом фараона знищує лівійські банди. Але Мефрес уже ніколи не простить царевичеві образи,

Pages: 1 2