По досвіду власної своєї молодості добре знаючи, що за синами потрібний око так очей, Аргант і Жеронт, коли залишали Неаполь по торговельних справах, доручили піклування про чад слугам: Октав, син Арганта, був залишений під доглядом Сильвестра, а нащадок Жеронта Леандр - пройдисвіта Скапена. Однак у ролі наставників і доглядачів слуги не боляче усердствовали, так що молоді люди були вільні використовувати час батьківської отлучки цілком по своєму розсуді

Леандр відразу завів роман з гарненькою циганкою Зербинеттой, з якої й проводив всі дні. Якось раз Октав проводжав Леандра, і по дорозі до того місця, де жила циганка, друзі почули, що з одного будинку лунають плач і стогони. Заради цікавості вони заглянули всередину й побачили померлу бабусю, над якою проливала сльози молоденька дівчина. Леандр порахував, що вона досить недурна собою, Октав же закохався в неї без пам’яті. З того дня він тільки й думав що про Гіацинт - так кликали дівчину - і всіма силами домагався від її взаємності, але та була скромна, так до того ж, як говорили, походила зі шляхетної сім’ї. Так що в його розпорядженні залишався єдиний засіб назвати Гіацинту своею - женитися на ній. Так він і надійшов

Після одруження пройшло тільки три дні, коли з листа родича Октав довідався страшну для нього звістка: Аргант із Жеронтом не сьогодні завтра вертаються, причому батько має твердий намір женити Октава на дочці Жеронта, що ніхто в очі не бачив, оскільки дотепер вона жила з матір’ю в Таренте. Октав аж ніяк не хотів розставатися з молодою дружиною, та й Гіацинта благала його не залишати її. Пообіцявши їй усе влагодити з батьком, Октав проте поняття не мав, як це зробити. Одна думка про гнів, що обрушить на нього батько при зустрічі, валила його вужас.

Але недарма слуга Леандра Скапен слыл рідкісним пройдисвітом і шахраєм. Він охоче узявся допомогти горю Октава - для нього це було простіше простого. Коли Аргант накинувся на Сильвестра з лайкою за те, що по його недогляду Октав женився незвісно на кому й без батьківського ведена, Скапен, устрявши в розмову, урятував слугу від панського гніву, а потім видав Арганту історію про те, як родичі Гіацинти застали з нею його бідного сина й насильно женили. Аргант хотів уже було бігти до нотаріуса розривати шлюб, але Скапен зупинив його: по-перше, заради порятунку своєї й отцовой честі, Октав не повинен визнавати, що женився не по добрій волі; по-друге, він і не стане визнавати цього, тому що цілком щасливий вбраке.

Аргант був поза собою. Він пошкодував, що Октав єдиний його нащадок - не втраться він багато років тому крихітки-дочки, вона могла б успадкувати весь батьківський стан. Але й не позбавленому поки спадщини Октаву рішуче не вистачало грошей, його переслідували кредитори. Скапен обіцяв допомогти йому й у цьому утрудненні, і витрусити з Арганта пари сотень пістолів

Жеронт, коли довідався про одруження Октава, образився на Арганта за те, що той не стримав слова женити сина на його дочці. Він став докоряти Арганта поганим вихованням Октава, Аргант же в полемічному запалі взяв так заявив, що Леандр міг зробити щось гірше того, що створив Октав; при цьому він послався на Скапена, Зрозуміло, що зустріч Жеронта із сином після цього виявилася малоприємної для Леандра.

Леандр, хоча батько й не обвинуватив його ні в чому конкретному, побажав розрахуватися зі зрадником Скапеном. Під страхом жорстоких побоїв Скапен у чому тільки не зізналося: і барило хазяйського вина розпило із приятелем, зваливши потім на служницю, і годинки, послані Леандром у подарунок Зербинетте, привласнив, і самого хазяїна побив якось уночі, прикинувши перевертнем, щоб тому неповадно було ганяти слуг ночами по дріб’язкових дорученнях. Але виказування за ним ніколи не значилося

Від продовження розправи Скапена врятувала людина, що сооится Леандру, що цигани їдуть із міста й відвозять із собою Зербинетту - якщо Леандр через дві години не внесе за неї п’ятсот екю викупу, він ніколи її більше не побачить. Таких грошей у парубка не було, і він звернувся по допомогу все до того ж Скапену. Слуга для пристойності поотпирался, але потім погодився допомогти, тим більше що витягти гроші з недалекого Жеронта було навіть легше, ніж з не уступали йому в скнарості Арганта.

Для Арганта Скапен підготувало ціле подання. Він розповів йому, що побував у брата Гіацинти - страшенного шибеника й лихого рубаки - і уламав за певну суму погодитися на розірвання шлюбу. Аргант оживився, але, коли Скапен сказав, що потрібно-те всього-на-всього двісті пістолів, заявив, що вуж краще стане домагатися розлучення через суд. Тоді Скапен пустився в опис принадностей судової тяганини, що, між іншим, теж коштує тяжущемуся грошей; Аргант стояв на своєму

Але отут з’явився переодягнений шибеником Сильвестр і, розсипаючи страшні прокльони, зажадав у Скапена показати йому негідника й негідника Арганта, що хоче подати на нього в суд, щоб домогтися розлучення Октава з його сестрою. Він кинувся було зі шпагою на Арганта, але Скапен переконав мнимого шибеника, що це - не Аргант, а його лютий ворог. Сильвестр проте продовжував люто розмахувати шпагою, демонструючи, як він розправиться з батьком Октава. Аргант, дивлячись на нього, вирішив нарешті, що дешевше буде розстатися із двома сотнями пістолів

Щоб виманити гроші в Жеронта, Скапен придумав таку історію: у гавані турецький купець заманив Леандра на свою галеру - нібито бажаючи показати тому різні дивини, - а потім відчалив і зажадав за юнака викуп у п’ятсот екю; у противному випадку він мав намір продати Леандра в рабство алжирцям. Повірити-Те Жеронт відразу повірив, але вуж боляче йому шкода було грошей. Спочатку він сказав, що заявить у поліцію - і це на турка в море! - потім запропонував Скапену піти в заручники замість Леандра, але зрештою все-таки розстався скошельком.

Октав з Леандром були на верху щастя, одержавши від Скапена батьківські гроші, на які один міг викупити в циганів кохану, а іншої - по-людськи зажити з молодою дружиною. Скапен же ще мав намір порахуватися з Жеронтом, що оговорили його перед Леандром.

Леандр із Октавом вирішили, що, поки все не влагодиться, Зербинетте й Гіацинті краще перебувати разом під доглядом вірних слуг. Дівчини відразу здружилися, тільки от не зійшлися в тім, чиє положення сутужніше: Гіацинти, у якої хотіли відібрати коханого чоловіка, або Зербинетты, що, на відміну від подруги, не могла сподіватися коли-або довідатися, хто були її батьки. Щоб дівчини не занадто сумували, Скапен розважив їхнім оповіданням про те, як він обманом відібрав гроші в батьків Октава й Леандра. Подруг оповідання Скапена повеселив, йому ж самому ледь було потім не вийшов боком.

Тим часом Скапен улучив час помститися Жеронту за наклеп. Він до смерті налякав Жеронта оповіданням про брата Гіацинти, що заприсяг розправитися з ним за те, що він нібито має намір через суд домогтися розлучення Октава, а потім женити юнака на своїй дочці; солдати з роти цього самого брата, за словами Скапена, уже перекрили всі підступи до будинку Жеронта. Переконавшись, що оповідання зробило на Жеронта очікуваний вплив, Скапен запропонував свою допомогу - він засуне хазяїна в мішок і так пронесе його повз засідку. Жеронт жваво погодився

Коштувало йому залізти в мішок, як Скапен, розмовляючи на два голоси, розіграв діалог із солдатом-гасконцем, що горить ненавистю до Жеронту; слуга захищав пана, за що був нібито жорстоко побитий - насправді він тільки голосив, а сам від душі молотив ціпком мішок. Коли уявна небезпека минула й побитий Жеронт висунувся назовні, Скапен прийнявся скаржитися, що більша частина ударів довелася все-таки таки на нього бідну спину

Той же номер Скапен викинув, коли до них з Жеронтом нібито підійшов інший солдат, але на третій - Скапен саме прийнявся грати появу цілого загону - Жеронт мало-мало висунувся з мішка й усе зрозумів. Скапен насилу врятувався, а отут як на зло по вулиці йшла Зербинетта, що ніяк не могла заспокоїтися - таку смішну історію розповів їй Скапен. В особу вона Жеронта не знала й охоче поділилася з ним історією про те, як молодець-слуга надув двох жадібних старих

Аргант із Жеронтом скаржилися один одному на Скапена, коли раптом Жеронта окликнула якась жінка - це виявилася стара годувальниця його дочки. Вона розповіла Жеронту, що його друга дружина - існування якої він приховував - уже давно перебралася з дочкою з Таренто в Неаполь і тут умерла. Залишившись без усяких засобів і не знаючи, як розшукати Жеронта, годувальниця видала Гіацинту заміж за юнака Октава, за що тепер просила прощення

Pages: 1 2