Участь Каптерева в Батьківському кружку зіграло важливу роль у розробці питань сімейного виховання. З 1884р. протягом багатьох років він щорічно робить один-два доповідей про розвиток особистості й виховання дитини в сім’ї. А с 1898р. під загальною редакцією Каптерева стали виходити брошури «Енциклопедії по сімейному вихованню й навчанню». Авторами брошури були видні педагоги, психологи, лікарі, учені й літератори : А.Н.Острогорский, И.А.Сикорский, П.Ф.Лесгафт , П.И.Ковалевский, А.Ф.Коні й др.

Наукові праці Батьківського кружка привернули увагу західноєвропейської громадськості. На виставки робіт подібного роду кружків Петербурзький кружок одержав у Льєжі (Бельгія, 1906р.) першу премію. Особливою нагородою були відзначені видання «Енциклопедія по сімейному вихованню й навчанню». Усього (до 1910р.) вийшло 59 випусків «Енциклопедія», з них 57-під редакцією Каптерева , в 11 минулому опубліковані його роботи

Після Лютневої революції Каптерев виступив з різким осудом системи повного поневолювання особистості царатом. У статті «Нова школа в новій Росії» він виклав програму демократичного відновлення школи, систему цивільного виховання, побудовану на розвитку критичного мислення. Демократизацію шкільної справи Каптерев уявляв собі, насамперед здійснення принципів автономного педагогічного процесу, самоврядування школи й незалежності вчителів у питаннях виховання й навчання

Революцію Каптерев сприйняв, насамперед, як прогресивний педагог, крізь призму своїх демократичних філософських і педагогічних поглядів

Так, ламання старої школи, руйнування всієї шкільної системи Каптерев намагався витлумачити з позиції Л.Н.Толстова, начебто саме його ідеї підготували ґрунт для цього. Каптерев не зрозумів всієї глибини революційних перетворень у Росії. Йому здавалося, що руйнівні зміни в шкільній справі переважають над творчими .

Стаття Каптерева «Єдина загальна школа» дає можливість проаналізувати його відношення до основних реформ радянської школи. Він схвально поставився до принципів організації єдиної школи, помітивши, однак, що на ряді із правильними початками недостатньо представлені принципи диференціювання загальної освіти по видах обдарованості й покликанню юнацтва

Восени 1918р. Каптерев після дворазового запалення легенів переїхав у Воронезьку губернію. З першого ж тижня перебування в Острогожске він включився в роботу повітового відділу народного утворення, зайнятого в той час здійсненням «Покладений ие про е дину трудовій школі РСФСР». Каптерева прийняли на посаду роз’їзного інструктора УОНО з питань трудового навчання. Йому йшов 70-й рік, але, не дивлячись на вік, він з кінця жовтня й до кінця грудня 1918р. енергійно допомагав УОНО реорганізації шкіл на нових основах, клопотав про відкриття місцевого педагогічного музею, виступав з лекціями перед учителями й батьками

Із січня 1919р. він приступився до роботи відразу в трьох навчальних закладах Острогожска : у вчительській семінарії, в 1-й і 2-й середніх школах. А незабаром прийняв завідування вчительською семінарією, перетвореної потім у трирічні педагогічні курси

В 1921р. Каптерев одержав запрошення з Воронезького державного університету (ВГУ) стати професором на факультеті суспільних наук

Одночасно Воронезький інститут народного утворення (ИНО) обирає його професором шкільного й дошкільного відділень. Губоно , добре знаючи Каптерева як талановитого організатора, доручив йому заново організувати перший воронезький педагогічний технікум

Педтехнікум був улюбленим дітищем Каптерева . Інтерес до нього підготовлений цією попередньою суспільно-педагогічною й науковою діяльністю Каптерева , що присвячена головній справі його життю-підготовці вчителі. Ще в 1907р. він склав проект створення при жіночому педагогічному інституті в Петрограді відділення для підготовки народних учителів

Педагогічний технікум у Воронежі відкривав для нього нові можливості, більше широкі, котрих не було й не могло бути в Острогожске . Для викладання в технікумі їм були запрошені великі вчені університету

( К.К.Сент-Илер , С.Н.Введенский і ін.), політехнічного й сільськогосподарського институто в( Б.А.Келлер , А.И.Протопопов і ін.).

Широка популярність Каптерева як великого педагога й організатора, удалий підбор їм викладачів, серйозна постановка всього навчально-виховної справи сприяли тому, що на прохання батьків учнів дослідно-показову школу губнаробраза перевели введення технікуму. Розширюючи його учбово-матеріальну базу, Каптерев домігся передачі технікуму педагогічного музею. Таким чином, йому вдалося створити систему навчально-виховних установ (дитячий садок, досвідчена школа першого ступеня, показова школа й педагогічний музей).

7 вересня 1922р. Каптерев помер від запалення легенів

Pages: 1 2