П. - представник середнього покоління в повісті. Він не може також безоглядно, як Андрій, відірватися від Матеры, від її життєвих принципів, засвоєних з молоком матері. П. страждає від переселення, але намагається пристосуватися, ужитися в міський побут. П. почуває, що він щодня змушує себе жити: після війни він так і не отямився. З героєм відбуваються дивні затьмарення: іноді він не пам’ятає, що робив і де був. Образ П.- знак того, що люди, що покинули Матеру, покинули й життя. І тільки ті, хто залишився на острові, живуть по-справжньому.