Пафос вірша в прославлянні волі, символом до-торою для Пушкіна є море. Для поета воля моря ста-новится образним зображенням волі людського духу, духу поета.

Море в традиції романтизму - образ стихії, що не терпить ніякого зовнішнього примуса. Романтизм для Гармати-На пов’язаний з культом героїчної самотньої особистості, який поетові представляється Наполеон, що вмер на острові Святої Олени, і Байрон, що присвятив морю прекрасні вірші в поемі « Палом-Ничество Чайльд-Гарольда». Коли Чайльд-Гарольд залишає Англію, він співає пісню, що прославляє море:..Всупереч грозі й імлі

У дорогу, кермовий!

Веди корабель до будь-якої землі,

Але тільки не рідний!

Привіт, привіт, морський простір,

И вам - наприкінці шляху -

Привіт, ліси, пустелі гір!

Британія, прости!

(Переклад В. Левика)

Пушкін же, навпроти, у своєму вірші прощається з морем, але не втрачає волю у своїй душі:

У ліси, у пустелі мовчазні

Перенесу, тобою полн,

Твої скелі, твої затоки,

И блиск, і тінь, і говір хвиль