Легкий аромат весняних квітів проникнув у моє созна-ние й змусив прокинутися. Крізь прикриті очі бачу залиту сонцем кімнату. Сонячний зайчик заз-тил на опуклій вазі із соковитими жовтими квітами. Ра-Дость запекла в мене в груди: останній день занять у школі, а далі - літо, насичене пригодами, неробством, жарою й фруктами. Потім знову перше сен-тября й навчання. Але поки грядет відпочинок

Радість заповни-ла мій ранок. Задзвеніла кришталевими дзвіночками, забилася птахом у тісних грудях. Для когось сьогодні останній дзвінок - смутний дзвінок, смутний і невіз-вратимый, останній юнацький крок перед стрибком у доросле життя. А я ще буду жити школою, дихати її незвичайним заходом усі права захищені 2001-2005 кілька років, дарувати вчи-телям квіти в хрусткому целофані, бешкетувати на незвичайно короткі переменках.

Весело дзенькають і яскраво переливаються думки, обсяг-ные, як весняні хмари, що співають весняними дощами про збіглу зиму й що заграють слетом.