Очевидно, були й інші дослідження, ґрунтовніші, а головне достовірніші, проте вони не могли вийти друком в Україні, а якщо й були надруковані, то лише незначним накладом. Для прикладу згадаємо працю Б. Антоненка-Давидовича “Як ми говоримо” (1970), розкритиковану офіційним мовознавством, хоча на той час вона була чи не найкращою. Наслідуючи мовознавчу традицію 20-х років, письменник порушує проблему використання слів та конструкцій, що з’явилися в українській мові під впливом російської, і яку намагалися не помічати представники української радянської лінгвістичної школи. До проблемних синтаксичних одиниць Б. Антоненко-Давидович зараховує: прийменикові конструкції (Приїхати В Київ (рух напрямку до міста, села і т. ін.) – укр. Приїхати До Києва; ліки Від хвороби – Укр. Ліки Проти хвороби; торбинка Для книжок –Укр. Торбинка На книжки; занедужав кором – Укр. Занедужав На кір) [Антоненко-Давидович 1994, c. 166-170];
Сполучникові (Без освіти нічого не осягнеш, Як би не хотів того – Укр. …, Хоч би як того не хотів; щоб б не –
Укр. Хоч би що; хто б не – Укр. Хоч хто; де б не – Укр. Хоч де; Не то справді хотів спати, Не то тільки вдавав,
Що хоче – Укр. Чи то…Чи то) тощо [Антоненко-Давидович 1994, c. 171-175].
На жаль, поодинокі міркування щодо слововжитку питомих українських конструкцій не можемо назвати
Тенденцією, проте доречним буде визнання факту появи поміркованих пуристичних виявів у синтаксичній
Системі української мови як наслідку політичної і мовної “відлиги”.
Друга хвиля пуристичних виявів, що зародилася в кін. 80-х рр. – на поч. 90-х рр. ХХ ст., спонукала до
Розв’язання нових синтаксичних проблем, хоча новими їх можна назвати умовно, оскільки вони стосуються
Чинних норм української літературної мови, проте теоретичне обґрунтування здебільшого сформульоване
Українськими лінгвістами 20-х рр. минулого століття.
Сьогодні дослідження синтаксичної нормативності відбувається у двох напрямках: під впливом
Рекомендацій пуристичної мовознавчої школи 20-х рр. ХХ ст. і за настановами антипуристичної лінгвістичної
Школи 30-х – І пол. 80-х рр. ХХ ст. Власне позиція прихильників пуристичної школи (С. Караванський,
О. Сербенська, О. Пономарів, П. Одарченко (про мову діаспори), М. Волощак, Р. Зорівчак та ін.) сприяла
Численним виявам пуризму на всіх рівнях української мови, зокрема на синтаксичному. Новітні пуристичні
Вияви простежуємо у замінах конструкцій, або їх компонентів, а саме:
– віддієслівних іменників на -ння, - ття Дієприслівниковими зворотами, особовими або неозначеними формами дієслова: Не склавши відповідного плану Замість Без складання відповідного плану; спосіб збирати Матеріали Замість Спосіб збирання матеріалів [Волощак 2000; Зорівчак 2005];
– неузгодженого означення присвійним прикметником: Тарасова гора Замість Гора Тараса; Лисенкова інтерпретація Шевченкових поем Замість Інтерпретація Лисенка Поем Шевченка [Антисуржик 1994];
– частки Давай, давайте Із спонукальним значенням частками Нум, нумо, або вилученням часток Давай, давайте У цьому значенні: Нум, братця, до зброї Замість Давайте, братця, до зброї; привітаймо Замість Давайте привітаємо; працюймо Замість Давайте працювати [Антисуржик 1994; Зорівчак 2005];
– пасивних елементів активними дієслівними конструкціями: Я оприлюднив заяву Замість Мною було оприлюднено заяву; Зобов’Язання виконано Замість Зобов’Язання виконані; …яких призначає Рада депутатів Замість Які призначаються Радою депутатів [Антисуржик 1994; Зорівчак 2005; Пономарів 1999];
– запозичених з російської мови моделей узгодження українськими: Цими днями Замість На цих днях; цієї миті Замість У даний момент; чужим коштом Замість На чужий рахунок [Антисуржик 1994; Волощак 2000];
– запозичених з російської мови моделей керування українськими: Відгук про реферат Замість Відгук на реферат; завдавати шкоди, стражань Замість Завдавати шкоду, страждання; нехтувати поради Замість Нехтувати порадами; повідомляти мене Замість Повідомляти мені; сміятися з чогось Замість Сміятися над Чимось [Волощак 2000; Караванський 2001; Wieczorek 1999];
– прийменникових конструкцій з По+…, від+… Та ін. рівноцінними українськими: Майстерня ремонту (лагодження) одягу Замість Майстерня по ремонту одягу; працюють багато років Замість Працюють по багато років; задоволений співпрацею Замість Задоволений від співпраці; думки про зустріч Замість Думки від зустрічі [Антисуржик 1994; Волощак 2000; Головащук 2001; Зорівчак 2005; Одарченко 1997; Пономарів 1999; Wieczorek 1999];
– сполучників з російської мови у складнопідрядних реченнях українськими: Збори не відбулися, бо (тому що) прийшло мало людей Замість Збори не відбулися, так як прийшло мало людей; Без освіти нічого не досягнеш, хоч би як того хотів Замість Без освіти нічого не досягнеш, як би не хотів того; Що скоріше зробиш, то ліпше Замість Чим скоріше зробиш, тим ліпше [Антисуржик 1994; Волощак 2000; Зорівчак 2005] тощо. Цей перелік лише частково ілюструє вияви пуризму в синтаксисі [див. Антисуржик 1994; Волощак 2000;
Зорівчак 2005; Караванський 1994; Караванський 2001; Пономарів 1999; Терлак 2004; Wieczorek 1999], проте
Дозволяє зробити певні висновки.
Таким чином, пуристичні настанови в синтаксисі сучасної української мови передусім спрямовані проти
Використання конструкцій-русизмів, хоча трапляються й окремі висловлювання щодо впливу інших мов.
Наприклад, Р. Зорівчак у конструкціях типу “То був московський цар Пьотр І, який приписав російській імперії
Історію…” Вбачає вплив англійської конструкції It Was…That [Зорівчак 2005, c. 104]. На нашу думку, впливу
Синтаксису англійської мови на синтаксис української немає, оскільки впливати на такому рівні можуть мови з
Високим ступенем структурної подібності. Такий вплив можливий, якщо переклад з англійської мови здійснено
Без належних знань української. Тому фраза, відтворена за законами української мови, звучатиме: “Саме
(зараз; нехто інший як) московський цар…” [Зорівчак 2005, c. 104].
Порівнюючи дві хвилі пуристичних виявів, можемо виокремити спільну ознаку – вилучення
Неукраїнських конструкцій, а саме, кальок з російської мови різних структурних типів. Також відзначаємо, що
Вияви пуризму характерні для синтагматичного синтаксису і майже відсутні в синтаксисі речення.
Пуристичні тенденції можуть негативно вплинути на формування норм, коли заміна синтаксичних
Конструкцій відбувається без урахування семантичної та стилістичної відповідності: Демонструвати фільм –
Крутити кіно; звернутися в різні інстанції – кинутися туди-сюди; здобувати працею – дороблятися; колись іншим разом – коли-інше Тощо [Караванський 1994, c. 130-139].
Проблемна ситуація з унормування синтаксичних одиниць закономірна, бо й сьогодні не існує єдиного погляду на те, якою повинна бути синтаксична норма. Проте не можемо заперечити факт значного впливу пуристичних тенденцій на її формування. Суперечлива сутність пуризму не дозволяє беззастережно залучати до літературної мови усі пропоновані конструкції, але важливо не проігнорувати можливість звільнення української мови від непотрібних накинутих елементів.
Руслана Яковець
Література
Антисуржик 1994: Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.
Антоненко-Давидович 1994: Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: “КМ Асаdemia”, 1994. – 254 с.
Бурячок 1971: Бурячок А. А. Про прийменник “по” // Рідне слово. – К.: Наук. думка, 1971. – Вип. 5. – С. 84 – 86.
Верещагин, Костомаров 2005: Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Три лингвострановед-ческие концепции: лексического фона, рече-поведенческих тактик и сапиентемы / Под. ред. и с послесловием акад. Ю. С. Степанова. – М.: “Индрик”, 2005. – 1040 с.
Волощак 2000: Волощак М. Неправильно – правильно. Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2000. – 128 с.
Гнатюк 1993: Гнатюк Г. Пуристичний “гріх” Миколи Гладкого // Слово. – 1993. – № 5. – С. 6.
Головащук 2001: Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наук. думка, 2001. – 640 с.
Збережи - » ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ЛІНГВОПУРИЗМУ (СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ) . З'явився готовий твір.