Ефективність пригадування іноді знижує інтерференція, тобто змішання одних матеріалів з іншими, одних схем пригадування з іншими, зв’язаними зовсім з іншим матеріалом. Найчастіше інтерференція виникає тоді, коли ті самі спогади асоціюються в пам’яті з однаковими подіями, і їхня поява у свідомості породжує одночасне пригадування конкуруючих (интерферирующих) подій. Інтерференція нерідко має місце тоді, коли замість одного матеріалу заучується інший, особливо на тій стадії запам’ятовування, де перший матеріал ще не забутий, а другий недостатньо добре засвоєний учнями, наприклад коли запам’ятовуються слова іноземної мови, одні йз яких ще не відклалися в довгостроковій пам’яті (і вже забуті для короткочасної), а інші в цей же час тільки починають вивчатися

На спогад матеріалу впливають і пов’язані з ним емоції, причому залежно від специфіки асоційованих з пам’яттю емоційних переживань цей вплив може проявлятися по-різному. Про ситуації, що залишили в нашій пам’яті яскравий, емоційний слід, ми думаємо більше, ніж про емоційно нейтральні події. Пов’язані з ними враженнями ми краще організуємо у своїй пам’яті , більше й частіше співвідносимо з іншими. Позитивні емоції, як правило, сприяють пригадуванню, а негативні перешкоджають

Емоційні стану, що супроводжують процес запам’ятовування, є частиною запечатлений у пам’яті ситуацій; тому, коли вони відтворюються, то по асоціації з ними виникає в поданнях і всій ситуації, а пригадування істотно полегшується. Досвідченим шляхом було доведено, що якщо в момент запам’ятовування матеріалу людина перебувала в піднятому або подавленому настрої, то штучне відновлення в нього відповідних емоційних станів при пригадуванні поліпшує пам’ять

У цей час розроблено й на практиці використовується чимала кількість різноманітних систем і методів впливу на памят ь людини з метою е е поліпшення. Одні із цих методів засновані на регуляції уваги, інші припускають удосконалювання сприйняття матеріалу, треті базиру ю тся на упражняемости уяви , четверті - на розвитку в людини здатності осмислити й структурировать запам’ятовується материал, що, п’яті - на придбанні й активному використанні в процесах запам’ятовування й відтворення спеціальних мнемотехнических прийомів і дій. Всі ці методи в остаточному підсумку засновані на встановлені в наукових дослідженнях і підтверджених життям фактах зв’язку пам’яті з іншими психічними процесами людини і його практичної деятел ь ность,

Оскільки від уваги до матеріалу безпосередньо залежить його розуміння , те будь-які прийоми, що дозволяють керувати увагою, можуть виявитися корисними й для запам’ятовування

Доведено, що уявою людини можна керувати. При наявності продуманн и х и систематичних вправ людині легшає представляти видиме у своїй уяві. А тому що здатність що-небудь зрительно представить ь позитивно впливає на здатність до запам’ятовування, те прие м и, спрямовані на розвиток уяви, одночасно служать удосконалюванню образної пам’яті, а також прискоренню процесу перекладу інформації з короткочасної й оперативної пам’яті вдолговременную.

Розглянемо деякі конкретні прийоми поліпшення пам’яті, якими міг би скористатися будь-яка людина незалежно від того , як розвинені в нього окремі психічні функції й здатності. Один з них заснований на більше активному використанні при запам’ятовуванні й відтворенні матеріалу образного мислення й уяви. Щоб що-небудь запам’ятати швидко й надовго, реком е ндуется відносно запоминаемого матеріалу виконати наступну послідовність дій:

1. Подумки зв’язати запам’ятовується з яким-небудь добре відомим і предметом, що представляється легко в уяві. Цей предмет далі зв’язати з яким-небудь іншої, котрий виявиться під рукою саме тоді, коли потрібно буде згадати що запам’ятовується

2. Обидва предмети в уяві з’єднати яким-небудь вигадливим способом один з одним у єдиний предмет

3. Подумки на секунду уявити собі , як буде виглядати ет від складений із двох інших, придуманий, незвичайний предмет

Цих трьох дій практично досить для того, щоб у потрібний момент згадати що запам’ятовується, причому завдяки описаним вище діям воно відразу ж переводиться з короткочасної пам’яті в довгострокову й залишається там надовго.

Варто мати на увазі ще один прийом, заснований на формуванні асоціацій. Чим більше різноманітних асоціацій при першому знайомстві з ним викликає матеріал і чим більше часу ми приділяємо уявній розробці цих асоціацій, тим краще запам’ятовується й сам матеріал. Тому, якщо необхідно якнайкраще запам’ятати текст, або доказ теореми, або які-небудь іноземні слова, то можна надійти в такий спосіб. Поставити перед собою додаткове завдання знаходження відповіді на питання: що це мені нагадує? На що це схоже?

Ф.Бартлетт рекомендує для лучш е го запам’ятовування матеріалу повторювати його незадовго до нормального часу відходу до сну. У цьому випадку , як він уважає, що запам’ятовується краще відкладеться в пам’яті , оскільки не буде змішуватися з іншими враженнями, які звичайно протягом дня накладаються один на одного й тим самим заважають запам’ятовуванню, відволікаючи нашу увагу. Однак у зв’язку з даною й іншою рекомендаціями з поліпшення пам’яті, у тому числі й тими, про які мова йшла вище, варто пам’ятати, що будь-які прийоми гарні лише тоді, коли вони пасують людині, а ще краще, коли він сам їх для себе адаптує або придумує, виходячи зі сформованого життєвого досвіду або знайомства з даними про психологію пам’яті

Pages: 1 2