В. пре-в-лімфоцити містять на поверхні В-Рецептор (імуноглобулін) . Проходять 1 етап антиген незалежної дифференцировки.

Лімфоцити минулий етап дифференцировки мають рецептори для виборчої міграції в лімфатичні органи.

Г. В-Супрессори. Перешкоджають взаємодії антигену з В-Лімфоцитами.

ГЕМОПОЕТИЧЕСЬКИЕ ФАКТОРИ

Интерлейкин впливає на розвиток стовбурних кліток у різних напрямках. Синтезується спеціалізованими Т-Індукторами. Регулює розмноження й дифференцировку стовбурної клітки в усіх напрямках · колоние-стимулирующие фактори. Синтезируются в макрофагах, фибробластах, Т-лимфоцитах. Определяют регуляцию численности гранулоцитов, моноцитов.

· Еритропоетин синтезируется в почке. Регулируя численность еритроцитов · Тромбопоетин образуется ендотелиоцитами микроциркуляторного русла. Регулирует численность тромбоцитов.

· Тимопоетин, тимулин, тимазин, тимусорастворимий фактор. В тимусе регулируют численности и дифференцировку лимфоцитов во всех органах.

ТИМУС - центральний орган иммунопоеза.

Функції:

Контроль процесу виборчої міграції пре-т-лімфоцитів із червоного кісткового мозку в тимус.

· пролиферация и антиген независимая дифференцировка Т-лимфоцитов с образованием их субклассов (пре-Т-киллери, пре-Т-хелпери, пре-Т-супрессори) .

· Отбор и уничтожение потенциально опасних Т-лимфоцитов, агрессивних в отношении белков собственного организма негативная селекция (в тимусе погибает 90% образованних лимфоцитов.

· Контроль миграции созревающих лимфоцитов из тимуса в Т-зависимие зони лимфоузлов, селезенки, периферичеських органов.

· Ендокринная функция. Образует гормони и биологичеськие активние вещества, действующие местно и дистантно. Регулируют пролиферацию и диференцировку Т-лимфоцитов во всех структурах, где они есть.

ОСОБЛИВОСТІ ГИСТОФИЗИОЛОГИИ

Максимального розвитку тимус досягає в ранньому дитячому віці. Найбільше активно функціонує на початку періоду полового дозрівання. Після 20 років відбувається поступова атрофія й часткове заміщення жировою тканиною - вікова інволюція. У стресових ситуаціях, при важких захворюваннях відбувається тимчасова, швидка атрофія тимуса - акцидентальная інволюція. Причина цьому - виділення великої кількості гормонів, які угнетающе діють на лимфоидную тканина. При важких впливах має місце масова загибель кліток шляхом апоптоза - генетично запрограмована смерть клітки.

Дифференцировка Т-Лімфоцитів і їхнє навчання реалізується поступово, під впливом наступних сигналів із тканини тимуса. Морфологічно беруть участь три фактори: · контактное взаимодействие с различними типами епителиальних клеток · последовое воздействие индуцирующих дифференцировку растворимих факторов или гормонов · строго направленная миграция в пределах дольки от периферии к центру.

ТИХОРЄЦЬКОЇ СЬКЛАД І МІКРООТОЧЕННЯ ДЛЯ ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ Т-ЛІМФОЦИТІВ

Основа органа - ретикуло-епітеліальна тканина. Епітеліальна клітки утворять пухку мережу й зв’язані між собою міжклітинними контактами. Між клітками створюються замкнуті герметичні порожнини, у яких розташовані що розвиваються Т-Лімфоцити. Завдяки порожнинам Т-Лімфоцити ізольовані від впливу антигену й у порожнині більше висока локальна концентрація гормонів.

Між клітками проростають капіляри микроциркуляторного русла. Гормони, які утворяться в клітках, можуть надходити в кров.

Ніколи немає прямого контакту Т-Лімфоцитів із кровоносними посудинами. Вони відділені гематотимусним бар’єром: · стенка капилляра (ендотелий непреривного типа с утолщенной базальной мембраной) · перикапиллярное пространство с рихлой соединительной тканью и макрофагами · цитоплазма ретикулоепителиальних клеток.

Цей бар’єр є тільки в корковій речовині тимуса. Відтік крові з коркової й мозкової речовини відбувається окремо. На границі речовин розташовані спеціальні посудини - посткапиллярние венул з високим ендотелием. Вони забезпечують процес виборчої міграції Т-Лімфоцитів у тимус і з нього.

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕТКУЛО-ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ КЛІТОК ТИМУСА

1. По периферії часточок на базальній мембрані розташовані малодифференцированние базальні клітки епітелію, здатні до розподілу, дифференцировке, і відновленню епітеліального шару.

2. Субкапсулярние зони. Тут розташовані високо спеціалізовані епітеліальні клітки - няньки. Ці клітки мають глибокі вдавления - кавиоли, у яких розташовуються малодифференцированние (молоді) Т-Лімфоцити. Кавиоли додатково ізолюють Т-Лімфоцити.

Роль кліток няньок:

трофіка контактна взаємодія з мембраною епітеліальних кліток забезпечує сигнал до дифференцировке від мембрани ретикулоепителиальной клітки. виділяють розчинні фактори - гормони.

У субкапсулярной зоні відбувається розподіл Т-Лімфоцитів, надходження з кісткового мозку й здійснюється початковий етап антиген незалежної дифференцировки.

3. Внутрішня зона коркової речовини: тут розташовані дендритні ретикуло-епітеліальні клітки (мають численні тонкі відростки) . Їхня функція - синтез гормонів, забезпечення програмування лімфоцитів і підрозділ їх на субкласси. Тут же забезпечується процес загибелі лімфоцитів і здійснюється контроль міграції лімфоцитів у периферичні органи.

4. У мозковій речовині ретикуло-епітеліальні клітки лопатко-видние. Мало відростків, не утворять бар’єри. Тут відбувається додаткове програмування Т-Лімфоцитів по головному комплексі гистосовместимости. У мозковій речовині перебувають ре-циркулюючі лімфоцити. Частина цих лімфоцитів ніколи не залишає тимус.

5. Центральна частина мозкової речовини містить найбільш диференційовані лімфоцити, що розташовуються в часточках, у центрі яких утворять епітеліальні тільця Гассаля.

Pages: 1 2

Збережи - » Органи кровотворення й імунного захисту . З'явився готовий твір.