Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавловской міцності. Він був початий 14 грудня 1862 року й закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов, як ніхто іншої, підходив для революційної діяльності своєю ненавистю до народних гнобителів. По походженню Рахметов - дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова в маєтку батька. Він виїхав із провінції й поступид на природний факультет у Петербурзі. Рахметов без праці зблизився в столиці із прогресивно мислячими людьми. Потім познайомився з Кірсановим, від якого він довідався багато нового й передового в політичних відносинах. Став багато читати. Через півроку він перестав читати книги й сказав: “Тепер читання стало для мене справою другорядним; я із цієї сторони готовий для життя”. У цьому вчинку Рахметова можна розглянути щось вихідне за рамки нормально, що розвивається людини. Він став наказувати сам собі й цим наказам виконувати точно в строк. Далі він став загартовувати організм. Брався за найважчу роботу. Був навіть бурлакою. Все це він робив, готуючись до великих революційних справ. Рахметов випливав обраним раз і назавжди шляхом. Він їв тільки те, що їли прості люди, хоча мав можливість харчуватися краще. Пояснював він це просто: “Так потрібно - це дає повагу й любов простих людей. Це корисно, може придатися”. Рахметов відмовився від одруження на багатій молодій удові. Пояснив він це так: “…я повинен придушити в собі любов: любов до вас зв’язала б мені руки, вони й так не швидко розв’яжуться в мене - уже зв’язані”. Чернишевський в образі Рахметова зобразив революційного вождя, особливу людину. Про таких людей автор писав: “…це колір кращих людей, це двигуни двигунів, це сіль солі землі”. Рахметов - лицар без страху й докору, людина, начебто викуваний зі сталі. Він з разючою швидкістю розширює коло своїх знань, уважно вивчає життя трудящих